Серед конкурсанток, які приїхали з усіх куточків України - Києва, Донецька, Ялти, Севастополя - перемогу в конкурсі краси „Міс Європейського університету-2009” виборола Вікторія Фисун з Пирятинської філії Європейського університету. У номінації „Міс витонченість” також перемогла пирятинка Крістіна Ковальчук. Далі...
Слово „Ліствиця” перекладається із церковно-слов’янської мови як „драбина”. І саме таку назву мав Всеукраїнський молодіжний православний табір, який проходив нещодавно на базі санаторію „Сосновий бір”, що на Зіньківщині. Назва символічна, адже робота табору побудована так, щоб людина щоразу підіймалася на вищий щабель духовного зростання. За словами організатора, єпископа Полтавського і Кременчуцького Федора, котрий ще й очолює Синодальне управління у справах молоді УПЦ Київського Патріархату, з’їхалися сюди звичайні молоді люди, котрі, однак, не байдужі до духовного життя. За козацьким звичаєм табір поділений на курені.
У Лубен-ському фіна-нсово-еконо-мічному коле-джі навчається понад 600 сту-дентів. Усі во-ни, як велика дружня сім’я. Та найбільше вражає те, що студенти-фі-нансисти над-звичайно ак-тивні та творчі особистості. Вони не зацик-люються лише на нудних обчислю-ваннях, а живуть цікавим і веселим життям. Оля з дитинства любила розв’язувати задачі, тому за порадою батьків вступила до фінансово-економічного коледжу, та це не заважає їй писати вірші, цікавитися літературою, брати участь у різних поетичних конкурсах. Студентське життя дівчині дуже подобається, воно дає більше свободи у виборі як друзів, так і захоплень. А ще, дає певну фінансову незалежність, адже дівчина навчається за рахунок держбюджету й отримує стипендію. Далі...
Листівка – це зовсім дріб’язкова річ, але, однак, без неї не обходиться жодне свято. Хочеш зробити комусь приємність, поздоровити, зізнатися у почуттях? Це просто: купуй, підписуй та даруй! Якось воно вже так прижилося у нас, що до подарунка має додаватися ще й привітальна листівка. Цей маленький яскравий папірець у руках того, хто дарує, набуває зовсім не дріб’язкового значення, а для того, хто отримує її, має дещо символізувати. Отже, зовнішній вигляд та наповнення листівки – це важливо і варте уваги. Далі...
Олена Іванівна БЕЦА, завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням ЦРЛ в Пи-рятинському районі, відповіла на запитання, які турбують сучасну молодь. - Олено Іванівно, яких наслідків слід очікувати у зв’язку з cуттєвим подорожчанням засобів контрацепції?
– Звичайно, це важлива проблема, тепер далеко не кожна сім’я зможе собі їх дозволити, а що вже й говорити про студентів чи школярів. Зросте кількість венеричних хвороб, абортів, - а це все не найкращим чином позначиться на здоров’ї майбутніх мам та дітей. Наша країна за темпами поширення ВІЛ-інфекції займає одне з перших місць у Східній Європі, тому слід очікувати загострення цієї проблеми ще більше. Далі...
Нещодавно в Лубенському облас-ному наркологічному диспансері відбулася урочиста зустріч з нагоди першої річниці громадського центру зменшення шкоди м. Лубни, в якому допомагають людям, найбільш уразливим до інфікування ВІЛ. Допомога тридцяти наркозалежним надається завдяки співпраці між Полтавською обласною молодіжною громадською організацією «Твій Світ», Лубенським обласним наркологічним диспансером та Благодійною Асоці-ацією «Світло Надії» (м. Полтава). Далі...
Так відбувається і в громаді, особливо молодій. Молоді люди або зовсім не хочуть задумуватися, до чого прагнути, або ж ліняться добре намалювати своє бажане майбутнє. Це досить просто звучить: намалювати, написати, а що (ви мене спитаєте) намалювати. Для початку візміть аркуш паперу і кольорові олівці та спробуєте кількома предметами намалювати своє майбутнє. Це виявиться не так просто, а якщо ще й спробуєте написати словами, чого прагнете, – це виявится ще тяжчим. Далі...
У професійному лубенському ліцеї учні, які вибрали собі спеці-альність кухар-кондитер, вчаться готувати смачну їжу. Першо-курсники вже вміють приготувати перші страви, каші, салати та навіть пекти пиріжки. Тому вдома, на вихідних, із задо-воленням пригощають своїх рідних смачним супом чи борщем. До кінця навчання учні опанують кулінарію та кондитерську справу і мріють працювати у престижних ресторанах столиці чи інших містах- мільйонерах. Приготування їжі в домашніх умовах значно відрізняється від того, як це роблять професійні кухарі. Тому для тих, хто хотів би самостійно навчитися смачно готувати, ліцеїсти радять читати спеціальну лі-тературу, дивитися тематичні телепередачі і, звичайно, не боятися ек-спериментувати. Далі...
Нещодавно у бізнес-коледжі відбулися збори Студентського Парламенту.
Головою студентської ради одноголосно обрано відповідального студента Олега Тузова, який навчається на третьому курсі за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж». До цього юнак перебував на тренінгу-семінарі під назвою «Проблеми формування та розвитку осередків студентського самоврядування у вищих нав-чальних закладах». Далі...
Церква Архістратига Божого Михаїла Київського патріархату відчинила свої двері наприкінці листопада 2008 року. Знаходиться поряд із залізничною станцією «Гадяч». Далі...
„ Я – не патріот”, „немає в Україні чого робити” – це не пусті слова, це глибокі, продумані переконання. Що штовхає українську молодь їхати за кордон та влаштовувати там своє особисте і професійне життя? Дуже сумно стає від того, що молода перспективна особистість з інтелектуальним потенціалом не знаходить собі місця в рідній Україні. Багато учнів і студентів, дивлячись на своїх батьків чи старших друзів, ще на шкільній лаві твердо вирішують здобути гарну освіту, щоб жити і працювати в іншій країні. Хтось таку позицію назве зрадою. Та хіба дії держави по відношенню до молоді – не зрада? Можливість навчатися є, а простору для реалізації, відшліфовування та вдосконалення на практиці вивченого – зась. Соціальна реклама „Не дивись на роботу за кордоном у рожевих окулярах” справляє не дуже переконливе враження, без реальної альтернативи вдома. Далі...
26 лютого в усіх 25 філіях Європейсь-кого університету було проведено науково-практичну конференцію, в якій взяли участь творчо обдаровані студенти, що займаються науково-пошуковою роботою. Цього дня у Пирятинській філії ПВНЗ «Європейський університет» на VI конфе-ренції «Україна XXI століття: тенденції та перспективи розвитку» студенти предста-вили свої науково-дослідницькі та експери-ментальні роботи, тематика яких не обмежувалася. Пленарне засідання відкрила голова ЦК соціально-гуманітарних дисциплін Інна Мі-щенко, після чого директор Леся Олійник привітала студентів із початком конференції, побажала творчої наснаги та здорової конкуренції. Далі...
Був час, коли всі дівчата вміли вишивати. Сьогодні таке заняття можна вважати дивом - змінився час, змінилися і вподобання. Та майстерність наших бабусь і прабабусь живе й навіть осучаснюється, хай вже не так масово, як колись.
Васько Валерія – учениця 8-В класу Пирятинської школи №6, що на Полтавщині. Дівчина бере участь у різних творчих заходах, які відбу-ваються у школі, вона - активна учасниця команди КВК. Та найулюбле-нішим своїм захопленням, вважає вишивку стрічками. Валерія протягом двох років від-відує гурток „Кольорова гармонія”. Керівник гуртка Віра Стрільцова пи-шається своєю ученицею і з радістю показує роботи дівчини, а їх у Валерії вже назбиралося більше десятка. На незвичних вишивках зображені, переважно, квіти. Яскраві кольори символізують радість і життя. Дів-чина уточнює, що у цьому занятті – головне бажання і фантазія, без них вишивки виходять неживі, сумні, тоді вони ніскілечки не вражають людей. Далі...
Ця весела та життєрадісна дівчина навчається у 10-Е класі Пирятинського ліцею, що на Полтавщині. Марія Базьо з дитинства займається гімнастикою (вчитель С. Бурий), а тепер входить до групи підтримки коледжу. Далі...
Неперевершеним витвором Всевишнього є чарівні амазонки, котрі живуть у серці кожного лицаря, спонукаючи їх на подвиги та відвагу. Є речі, які не можливо уявити без представниць прекрасної статі. У першу чергу це стосується моди. У цій галузі маємо легендарні традиції, адже жінки трипільської культури були вишуканими модницями та першопроходцями у питанні становлення моди. І тільки внаслідок того, що Україна тривалий час була позбавлена можливості розвиватися як незалежна держава, наші майстри е зуміли посісти лідируючі позиції в області сучасної світової моди. Далі...
31 січня та 1 лю-того мені довелося по-бувати на семінарі-тренінгу „Створення громадських органі-зацій, їх менеджмент та статегічний розви-ток” у м. Кременчук на запрошення моїх до-брих друзів та колег Кременчуцького мі-ського комітету молодіжних орга-нізацій.
Ми вже кілька років підтримуємо гарні робочі відносини і завдяки цій організації маємо чималий досвід у питаннях по активізації громадського руху особливо серед молоді. Проте, цього разу голова Кременчвуцького КМО Світлана Пищита мене приємно здивувала, повідомивши, що її організація виграла грантовий проект у Національнії агенції демократичного розвитку США на 9 місяців і проходити він буде не в містах-мегаполісах, де молодь уже не знає, що придумати і чим зайнятися, а у наших рідних районах і селищах Полтавщини. Далі...
Дитячий самодіяльний туризм набув свого розвитку з появою у місті Сміла талановитого самовідданого туриста, призера Чемпіонату СРСР зі спортивного орієнтування – Соколовського Олександра Олександровича. Працюючи в кімнаті школяра при Будинку піонерів, Сан Санич, як його називали, зібрав біля себе юних ентузіастів туризму, таких як Регент Павло, Зеленецький Валентин, Кисленко Василь, Воронцов Андрій, Воронцов Віталій. Перший загальношкільний туристський зліт відбувся у 1985 році на зупинці Піонерській. Учасниками його разом з керівниками стали учні смілянських шкіл №1, 2, 3, 4, 10, 12, 14. Далі...
Тарас Компаніченко – сучасний кобзар. У натовпі можна й не помітити – звичайний, скромно одягнений чоловік, хіба що впадає в очі чохол з гітарою за плечима. І тільки придивившись, бачиш козацький оселедець, закручений кілька разів навколо лівого вуха, а в чохлі, виявляється, зовсім не гітара – бандура. Він частий гість фестивалю мистецтв „Мазепафест” і різних неформатних вечірок. В репертуарі музиканта не лише повстанські, стрілецькі і народні пісні, але й давні козацькі та духовні піснеспіви. Тож коли Тарас дізнався, що у Полтаві, у Свято-Миколаївському храмі, проходить фестиваль церковної музики – не зміг відмовити, і приїхав просто з президентського концерту, маючи назавтра виступ у Німеччині. Яка може бути церковна музика? – здивується хтось. Звісно, по радіо її не крутять, та і далеко не в кожному храмі є повноцінний хор. Тим не менше, дехто переживає справжній шок, почувши хорові твори Леонтовича, Лисенка, Бортнянського.Далі...
У Черкасах з 9 по 11 січня відбувався фестиваль – виставка льодових скульптур «Крижталь». Такий захід став традицією для черкащан та гостів міста з минулого року.
Щоб створити скульптурне льодове диво до обласного центру з’їхалися 9 майстрів з усієї області та зі Львова, а з-під Києва привезли 25 тонн чистої прозорої криги. Цього року льодове містечко розмістилося за будинком облдержадміністрації. Протягом усього дня тут людно. Діти катаються на льодових гірках та бігають по лабіринту з льоду, дорослі фотографуються біля скульптур. Головною темою фестивалю стала казка датського письменника Г. К. Андерсена «Снігова королева». Далі...
Хто такий справжній друг? Напевно, це та людина, яка завжди повинна знаходитися поряд (не всі, звичайно, двадцять чотири години на добу, хоча якщо у складний момент – то, мабуть, усі), з якою завжди можна поділитися таємницями. Вона без сумніву знає все про тебе, а ти про неї. Справжніх товаришів можна знайти, як у дитинстві, так і у зрілому віці. Ось ти з кимось знайомишся, спілкуєшся і починаєш жалкувати, що не зустрів цю людину раніше. Бо ви, як дві краплі води: однакові вподобання, погляди на життя.
Мені, завжди, було цікаво в який саме момент стирається та грань між стороннім та рідним, і людина із звичайного товариша в одну мить стає твоїм найкращим другом. Коли це трапляється? Далі...
Назва символічна, адже робота табору побудована так, щоб людина щоразу підіймалася на вищий щабель духовного зростання. За словами організатора, єпископа Полтавського і Кременчуцького Федора, котрий ще й очолює Синодальне управління у справах молоді УПЦ Київського Патріархату, з’їхалися сюди звичайні молоді люди, котрі, однак, не байдужі до духовного життя. 
У Лубен-ському фіна-нсово-еконо-мічному коле-джі навчається понад 600 сту-дентів. Усі во-ни, як велика дружня сім’я. Та найбільше вражає те, що студенти-фі-нансисти над-звичайно ак-тивні та творчі особистості. Вони не зацик-люються лише на нудних обчислю-ваннях, а живуть цікавим і веселим життям. 
„ Я – не патріот”, „немає в Україні чого робити” – це не пусті слова, це глибокі, продумані переконання. 
Неперевершеним витвором Всевишнього є чарівні амазонки, котрі живуть у серці кожного лицаря, спонукаючи їх на подвиги та відвагу. Є речі, які не можливо уявити без представниць прекрасної статі. У першу чергу це стосується моди. У цій галузі маємо легендарні традиції, адже жінки трипільської культури були вишуканими модницями та першопроходцями у питанні становлення моди. І тільки внаслідок того, що Україна тривалий час була позбавлена можливості розвиватися як незалежна держава, наші майстри е зуміли посісти лідируючі позиції в області сучасної світової мод
31 січня та 1 лю-того мені довелося по-бувати на семінарі-тренінгу „Створення громадських органі-зацій, їх менеджмент та статегічний розви-ток” у м. Кременчук на запрошення моїх до-брих друзів та колег Кременчуцького мі-ського комітету молодіжних орга-нізацій. 
Хто такий справжній друг? Напевно, це та людина, яка завжди повинна знаходитися поряд (не всі, звичайно, двадцять чотири години на добу, хоча якщо у складний момент – то, мабуть, усі), з якою завжди можна поділитися таємницями. Вона без сумніву знає все про тебе, а ти про неї. Справжніх товаришів можна знайти, як у дитинстві, так і у зрілому віці. Ось ти з кимось знайомишся, спілкуєшся і починаєш жалкувати, що не зустрів цю людину раніше. Бо ви, як дві краплі води: однакові вподобання, погляди на життя.