Хочу розповісти про кохання двох людей, про яке нещодавно дізналася. Була рання осінь, я їхала з села від мами додому. На зупинці підійшов до мене похилого віку чоловік. І зав’язалася розмова. Чоловік був родом із цього села, що і я тільки на багато старший за мене, і тому почав згадувати свою юність і розповідати за себе. До війни він жив у цьому селі, дуже покохав гарну дівчину, за якою впадав не один хлопець. Можна сказати, що і він їй був не байдужий, але вона цього дуже боялася. Бо він був з багатої сім`ї, як тоді казали «куркулів», вона - з бідної, її батько був комуністом, організовував колгоспи, і хоч він поганого нікому ніколи не робив, але ж все одно його батьки сторонилися її сім`ї. Дівчина, її звали Ганною, розуміла, що не буде їй щастя і тому переконувала хлопця, його звали Тихоном, що не бути їм разом. Детальніше...
Слабку душу має людина. А хто захистить її від зла, порятує й виведе на пряму стежку, заспокоїть, віддасть останній шматок хліба чи частинку душі? Де та людина, що змогла б підтримати в тяжку хвилину, подати склянку води немічном?. Якби молодість знала, якби старість могла… Перше кохання. Воно схоже на яблуневу гілочку, що щедро відриває свої пелюсточки назустріч сонцю. А чи буде зав’язь, - залежить від нас самих. Чи зможуть закохані пронести все, що є найкращого в них, через випробування, незгоди? Чи впаде яблунева гілочка під ноги, не звеселивши світу цього? Детальніше...
Мій принц до того неймовірний, що зіниці мої при погляді на нього то зменшуються, то збільшуються. Серце – подібно заряду бомби. Тікає на убування. А на вустах - смак шоколаду. Знаєш, іноді не можу зрозуміти, що ж це за жахлива суміш у роті. Я люблю, коли мій принц ходить, наступаючи на жовте листя старіючого разом зі мною вересня. Такі жовті й нові, а він їх руйнує кожним своїм кроком, забуваючи, що навіть їм боляче. Не відчуваючи або нічого, або зовсім нічого, - він сумно киває головою наді мною. Простягає руку і посміхається. Страшно. Тому що не знаю: загорне в обійми або примусить, як Кая, збирати із чиїсь душ слово «вічність». Детальніше...
У житті кожної дівчини настає час, коли вона розуміє, що чекати більше не можна. Треба йти і діяти. Але ця історія про абсолютно протилежну ситуацію, проте не менш реалістичну - і життєву, і романтичну. Її звали Анастасія. Чудове, загадкове і неповторне ім’я. І не менш прекрасна його володарка. Проста, мила дівчина з почуттям гумору та іскристим поглядом. Вона дуже рідко на щось ображалась і бачила в людях лише хороші сторони. Завжди готова прийти на допомогу – ніколи не знала, що таке самотність. Мала купу друзів і не менше прихильників. Протее, конкретно уваги ні на кого з них не звертала. Аж доки не настав переломний вік – чотирнадцять. І саме тоді, коли більшість дівчат міняють хлопців так часто, як і рішення, – з’явився Він. Ніби виринув нізвідки і повністю полонив її юне сердечко.Детальніше...
Ось і минуло літо. За щоденними турботами незчулася як настала осінь. Літо, що минуло для мене видалося найщасливішим. Бо саме цього літа я зустріла тебе такого мене рідного і дорогого. Ти примусив мене подивитися на життя іншими очима. А головне навчив мене цінувати життя. До зустрічі з тобою я жила в своєму світі. А коли ми з тобою стали зустрічатися, я зрозуміла, що вийшла із темряви. Нашу першу зустріч я запам’ятаю на все життя. Наші зустрічі були довгими, ти намагався мене перевиховувати. Проте я на тебе не ображалася. Детальніше...
Не секрет, що люди говорять на різних мовах. Протее, не всі знають, що існують ще і різні «мови кохання». Їх, на думку американського психолога А. Чемпена, всього п’ять. Рано чи пізно пелена закоханості спадає з очей, почуття остигають, недоліки «половинки» стають більш ніж помітними. Приходить час потрудитися, щоб остаточно не загаснуло (не побоюся цих слів) «вогнище кохання». Головне – зрозуміти, на якій з п’яти мов говорить ваша близька людина, і вивчити її! Детальніше...
* Дай хлопцю змогу побути завойовником, адже це у ього у крові. Нехай зрозуміє, якщо він хоче бути з тобою, це коштуватиме йому значних зусиль. Неприступність дівчини викликає найбільший інтерес. А хлопці більше цінують те, до чого довго прагнули. * Ніколи одразу не відкривай йому свої почуття, навіть, якщо твоя симпатія до нього тебе переповнює. І не поспішай відповідати йому тим же на його „я тебе кохаю”. Адже відомо, що хлопці спочатку говорять, а потім відчувають, а дівчата навпаки. * Завжди проявляй цікавість до того, що йому важливо. Або хоча б умій слухати. * Якщо хлопець дає тобі привід ревнувати, причому навмисно, намагайся спокійно ігнорувати його старання. І будь впевнена, твоя перемога не примусить себе довго чекати, і знову це повториться дуже нескоро. Детальніше...
Колеса нестерпно відлічували секунди, які вже починали здаватися роками, що так швидко минають. У ті хвилини я відчула свою самотність і хотілося плакати. Але в цю хвилину мене хтось за спиною покликав. Це був ти. Твої очі світилися теплом, яке враз зігріло мою промерзлу душу. Ми стояли і розмовляли, про твою роботу, то просто про життя. А я … На мене звалилося незвичайне диво. Мені здавалося, що все це відбувається не зі мною. Я була в захопленні від твоїх відвертих лагідних очей, приємної посмішки, спокійної вдачі. Поруч тебе я відчувала себе впевнено і надійно. Детальніше...
У сучасному світі, де життя вкрай жорстке, людина намагається знайти підтримку, розраду і головне - справжні почуття. Якщо ти мрієш знайти свою «другу половинку» або вже маєш кохану людину, - прочитай поради, приведені нижче, - це 10 ознак рівня твоєї закоханості і твого друга (подруги). Можливо, за цими ознаками, ти розпізнаєш справжнє кохання, а також дізнаєшся, яке відношення до ваших стосунків має твій хлопець (дівчина). Детальніше...
Твоє дитинство, спогади, хвилювання, радість, веселощі … Здавалося, що все на світі так просто, легко. Твоя домівка, школа, друзі і ти не маєш хвилини вільної. Поки ти ще дитина, не замислюєшся ні над чим. Але час, як ми знаємо, невпинно лине, летить, як швидкий потяг. І ти не помічаєш - а вже дорослий. Відразу з’являються непередбачувані проблеми, питання, а все це змушує нервувати, непокоїтися. Часом, навіть буваєш неуважним, неврівноваженим, іноді злим. Та це нічого. Авжеж, усе це природньо, бо ти робиш крок у дорослий світ. Не помітно закінчується безтурботне, веселе, дитяче життя…і ти поступово розумієш, що воно вже не повернеться ніколи… Але тобі хотілося б зупинити ті прекрасні хвилини щасливого дитинства і назавжди лишитися радісним, безтурботним дитям. Але, на жаль, сторінка цієї історії перегорнута. Та як би ти не кричав, не хотів повернути ту мить, та твої слова вже беззвучні.