УДАЙ-У НЕБЕЗПЕЦІ!
Річка Удай - водна перлина району. Тиха річка несе свої води в мальовничих берегах і є однією з найкрасивіших річок у басейні Дніпра. Удай (з тюркської - глибока вода) - права притока Сули, а основні її притоки на нижній течії - Перевід, Лисогір і Многа, Руда. Свій початок річка Удай бере у селі Рожнівка Ічнянського району Чернігівської області. Удай впадає в Сулу, а далі - у Дніпро та Чорне море. За переказами, раніше річка була повноводна, по ній ходили пароплави, на берегах знаходили рештки черепашок морських молюсків.
Сучасний стан річки викликає велике занепокоєння і тривогу. У результаті нерозумної діяльності людей Удай - у небезпеці! Розорювання берегів і заплави річки майже до зрізу води, вирубування деревної рослинності у прибережних смугах та балках, забруднення промисловими та сіпьськогосподарськими підприємствами, знищення трав’яного покриву - причини змиву грунтів й рукотворного сміття у воду, - це неповний список екологічних проблем річки Удай. Насипання дамб, щоб прокласти дороги, осушення боліт, спорудження залізобетонного потужного мосту, що з’єднує два райони Пирятина, велика кількість загат - усе це призводить до негативних наслідків.
Актуальною є проблема засмічення прибережних зон та самого русла побутовими відходами. Водойма Зарой ще декілька років тому була місцем відпочинку людей - вода була чиста, водилися раки, риба. Поселення людей біля самої водойми, захаращення сміттям та відходами м’ясокомбінату - одні з факторів переродження цієї водойми у смердюче болото.
Особливе місце серед багатьох інших забруднювачів річкової води посідають синтетичні мийні засоби. Ці речовини надзвичайно стійкі, можуть зберігатися у воді роками. Більшість із них містять фосфор, що сприяє бурхливому розмноженню у воді синьо-зелених водоростей, „цвітінню» води, що супроводжується зниженням у воді рівня кисню. Хоча забрудненість води річки Удай ще не досягла критичної межі, - все ж потрібно дбати про збереження чистоти води для наступних поколінь.
ЕКОЛОГІЯ ПИТНОЇ ВОДИ
Згідно із загальною декларацією прав людини, право на чисту воду, її охорону та інформацію про якість води є основними правами людини, які захищають не тільки її здоров’я, а й життя.
Водопостачання у місті здійснюється КП „Пирятинський міський водоканал». 38 населених пунктів мають водогони, решта населення користується шахтними колодязями. Джерелами водопостачання є артезіанські свердловини.
Для знезараження води використовується хлорне вапно. Вода водогонів та колодязів району містить високий вміст заліза, що негативно впливає на шлунково-кишковий тракт. Значно перевищує ГДК і фтор, що викликає хворобу зубів - флюороз. Тому використання зубних паст з підвищеним вмістом фтор-іонів - недоцільне. Разом з тим, у воді малий вміст кальцій-іонів, що теж негативно впливає на здоров’я зубів. Тож слід використовувати зубні пасти з підвищеним вмістом кальцію. Обробка питної води хлором чи хлорним вапном також спричиняє небажані наслідки. Сполуки хлору - отруйні для живих організмів.
Основні проблеми у водопостачанні міста - зношеність основних фондів на 70%, велика аварійність по мережі водогонів, відсутність коштів на переоснащення, утримання та розвитку мережі тощо. Дослідження показують, що якісний стан питної води в місті та районі не відповідає всім нормативним показникам.
Тож результати дослідження вод Пирятинщини свідчать про те, що проблема чистої води у нашому районі стає з кожним роком усе більш відчутною. Тому вкрай необхідним є екологічне виховання усіх верств населення, розширення в суспільстві практичної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану річок та водойм Пирятинщини, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічно-правової обізнаності громадян, розвиток громадських екологічних ініціатив.
Микола ГУЗЬ