Моє щастя не там, де у всіх голова,
Що згубилась у буднях цих сірих,
І сірник не запалить розумна рука,
Якщо іскра в душі вже згоріла.

Ти знаєш, мені більшого не треба,
Нав`язливих обличч навколо мрій,
В душі стереотипів, наче неба,
Та вільний птах не змахує крильми,

він дихає грудьми, на повні сили,
під тулуб хижий всі моря зірве.
Єдиний той, хто сам собі щасливий,
А вічний той, хто щастя віддає.