Усім знайома ситуація, коли зустрічаємо гарних молодих людей, милуємося ними до того моменту, поки вони не почнуть говорити? Таку ситуацію можна, на жаль, спостерігати щодня як у громадському транспорті, так і на вулиці. Це трапляється тому, що молодь не вміє чи не бажає гарно спілкуватися. Тому слушним є коротка фраза: «Заговори, щоб я тебе побачив». Мова молодих людей пересипана нав’язаними нам з інших мов, нечемними, часто навіть брутальними словами, словами іноземного походження, які вживаються в прямому чи переносному значенні, злиттям слів, які чужі українській мовній традиції та спілкуванню. Чомусь дехто з молоді вважає таке спілкування модним чи сучасним, у той час, коли свідомі молоді люди, які мають національну свідомість та гідність і дорожать нею, відроджуючи національні та етнічно-мовленнєві традиції українського народу, стараються спілкуватися чемно та поводитися ґречно, чим викликають значну симпатію. Ми визнаємо, що сленг – це стиль мови. І, можливо, як стиль, він повинен побутувати в розмовному мовленні окремих угрупувань суспільства. Та сьогодні цей стиль охоплює все більший простір у мовному спілкуванні.
Мова – це дім нашого буття, треба просто прислухатися до голосів довкола, і можна зрозуміти, чим живе наше покоління. Раптом помічаєш, що в дійсність, тобто мову, непомітно змінюючи нас самих, увійшли «пофігізм» і «облом», а також «відаки» та «забілки», з’явилися «юзери» і «чайники», «сисадміни» і «хакери», які однаково лають «галіму вінду», нам забивають баки чи то пак «женуть фуфло» («порожняк» вони, здається, «не гонять»). Саме так говорить сьогодні молоде покоління. Соціологічні опитування, які проводилися нами серед школярів нашого закладу та молодих людей, показали, що сленг - поширене явище серед молоді. А причина його вживання – мода данині часу, бути сучасним, обмежений словниковий запас.
Молода людина, яка сьогодні входить у життя, мусить мати відповіді на екзистенційні питання свого існування. Вона має вирішувати проблеми стосунків зі світом, собою, друзями і коханими, не маючи пістолета і валізи грошей. Тим часом ефірний медіа-простір не дає відповіді. Постає запитання: де навчитися сучасній молодій людині літературної мови, якщо художня література читається сьогодні зовсім мало, а ЗМІ та Інтернет пересипані сленговими новоутворами?
Ірина Борисенко,
учениця Божківського НВК Полтавського району
Фото Світлани Довгенко
|
