Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени
Погода в містах
Реклама
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
Головна » 2011»Лютий»15 » ЛІНА КОСТЕНКО ПРО ЦІННОСТІ ТА «УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО»
14:38
ЛІНА КОСТЕНКО ПРО ЦІННОСТІ ТА «УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО»
Великих письменників народ не забуває навіть тоді, коли вони деякий час мовчать, їх люблять за правду і за силу духу. А їхні твори не втрачають своєї актуальності для суспільства ніколи. Великою подією стала презентація першого прозового роману «Записки українського самашедшого» видатної письменниці Ліни Костенко. Над цією книгою автор працювала дев’ять років. Головний герой роману – програміст, який намагається «подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом». У рамках всеукраїнського туру поетеса зустрілася з читачами у столичному національному театрі ім. І. Франка. Охочих послухати легенду української літератури прийшло так багато, що не вистачило півтори тисячі місць у театрі. На вулиці був розміщений екран, на якому транслювався захід для всіх тих, кому не дісталося запрошення. Такий великий інтерес і бажання поспілкуватися з поетесою Ліна Костенко пояснила спрагою людей за живим словом. «У пресу потрапило слово ажіотаж… Це не ажіотаж. Просто люди скучили за собою, за цією атмосферою», - сказала вона. Нас «політики закликають до єдності, патріоти закликають до єдності, а єдності немає. Але я от у таких залах бачу єдність. Очевидно, культура, література збирає більше. Єдність у письменників виходить краще. У нас з вами немає ніякого розбрату, який є у суспільстві», - зауважила, наголошуючи на важливості письменства для народу, Ліна Василівна. Зі сцени письменниця розмірковувала про болючі проблеми українців: «…Люди часом розгублені. А ось такі зустрічі у великих залах мені показали, що все у нас є… І я також думаю, так що ж у нас робиться. Бачу, що ні опозиції немає, нічого… А ви знаєте, що ми з вами є опозицією!?». Такі слова зал підтримав гучними оплесками. Авторка «записок» переконана, що спільні людські цінності – той головний центр, який здатний об’єднати народ, а гроші, влада, корисливі інтереси лише призводять до розбрату. Зважаючи на назву роману, мабуть, не випадково вся презентація була побудована на двохсторонньому спілкуванні письменника з читачем і навпаки. Кожен присутній мав можливість задати Ліні Костенко запитання у записці. На найцікавіші з них поетеса відповідала відразу, а відповіді на решту – пообіцяла надрукувати у газеті. Аудиторію цікавили найрізноманітніші проблеми. Наприклад, як переконати молодь не їхати з України? Ліна Василівна відповіла: «Дати їм тут нормальне життя. Щоб вони (молоді люди, Н. С.) могли працювати, щоб їх поважали. Це найстрашніша наша проблема. А у нас говорять тільки про пенсіонерів, пенсії і пенсійну реформу…(таке враження, що в цій країні основна проблема – старі люди і пенсії). Як на мене, старих людей треба поважати, треба дати їм можливість достойно жити. Але думати насамперед треба про молодь, тому що – це майбутнє!» Говорили також про чорнобильську трагедію, про поетів-шістдесятників, про те, що незабаром з’являться нові твори. Зокрема, «записки самашедшого» від імені жінки. Вечір тривав близько двох годин. Потім усі бажаючі мали змогу отримати автограф Ліни Василівни. Незважаючи на те, що презентація була присвячена прозовому твору письменниці, аудиторія хотіла слухати поезію. Це тому, що у наших серцях Ліна Костенко перш за все залишається визначною талановитою поетесою. А її «Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі». Книга «Записки українського самашедшого» вийшла у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Її тираж уже досяг 45 тисяч примірників. Надія СЕНЧИЛО Фото автора
