Кожен із нас особливий. У кожного є свій дар, тобто те, чого не має більше ніхто. І, як не намагайтеся, а копій не знайдете, є тільки люди-оригінали зі своїми «плюсами» та «мінусами». Існує думка, що для кожної людини є своє місце на землі, кожна людина має своє покликання. Та, на жаль, це усвідомлює далеко не кожен… То що ж таке покликання? Детальніше...
Маркетолог - Аналітик даних Кожну хвилину користувачі YouTube завантажують 48 годин відео, користувачі Facebook обмінюються 684478 одиницями контенту, а Google отримує 2 мільйона запитів для пошуку, як зазначає компанія Domo. Оскільки даних стає все більше, то все менше людей необхідно для збору інформації, і все більше – для її аналізу і з’ясування цінності матеріалів, що зберігається в мільярдах терабайт. Детальніше...
Ми українці, ми маємо жити. В своїй поведінці ми здатні любити. Для блага людського повинні робити. І тільки добро повседенно творити.
Ми ладні і здатні життя закріпити. В добрі процвітати і щастя скорити. Для цього спроможні таланти розкрити. Своє, українське, добро проявити. Детальніше...
Всі навколо постійно метушаться. Кудись поспішають. Автомобіль промчався повз стареньку бабусю. Один, другий, третій вже вщент розбили залишки старенького асфальту. Десь з- за рогу вулиці чутний дитячий сміх, мов соловейки залили щастям місто. Як на весні виходять ріки з берегів, так полились турботи тротуарами дорослих. Своїми блакитними оченятами з сліпучою посмішкою на нас дивиться небо. Прохолодний вітерець окутує кожного, своєю ніжною рукою. І все це несе таку ідилію, злиття краси і вічного… Аж раптом вона – Людина! Детальніше...
Ти обіймаєш мене своїми пагонами, своїм листям, твої бліді квіти лягають на серце, сповиваючи душу, колишучи мов мати дитину - спокій. Як я довго шукала спокою. Лише зелений лист, шум вітру в полі, спів колосу пшениці, що тягне зерня до проміння теплого, може заспокоїти пориви серця мого, облитого кров’ю. Я йду дикою стежкою, що ніби стрічка повилась по березі Тікичу.Детальніше...
…Немов лани у сонячних долонях, Неначе трави-сухостої без води, Як змучений вітрами жовтий сонях, Так нації душа благає «злив». Душа українського народу, як, мабуть, і будь-якого іншого, черпає енергію та життєдайні сили із цілющого джерела національних звичаїв і традицій, культурних цінностей та моральних канонів, а ще з глибин рідної землі. Детальніше...
Романтичні літні вечори, напоєні солодким медовим вином та ароматом стиглих яблук, завжди навіюють думки про чарівне та неповторне почуття – кохання. Мабуть, одним із найбільших див у житті людини є саме той феєрверк відчуттів та душевних поривань, які викликає у нас дорога серцю людина. Як пояснити це неземне почуття, що зачіпає кожну душевну струну та наспівує ніжну мелодію серцю, не може сказати ніхто! Детальніше...
Лоскоче ноги вусами ячмінь, Пишається пшениця-молодиця. Попід шляхом сокирок голубінь, Мов б’є ключем із джерела водиця. Серпнева тінь упала на поля, Лежить під п’яти скошене колосся. Пашить теплом замучена земля, Гарячий вітер розпліта волосся. Детальніше...