Духовной жаждою томим,
В пустыне мрачной я влачился,
И шестикрылый серафим
На перепутье мне явился.
А. Пушкин «Пророк»
Скільки б не проходило років, і не тільки років, а й століть, дивовижні слова пушкінського «Пророка» залишаються мов би епіграфом до долі людини на землі. Змінюють одна одну цивілізації, змінюються форми життя, змінюється обличчя землі – але незнищенною, невгамовною залишається духовна спрага: дорогоцінний, а разом із тим і болісний дар, даний на землі тільки людині. Детальніше...