«Покладене у ґрунт зерно мусить прорости»( Остап Світлик). Не раз і не два доводилося чути від представників старшого покоління: «Ну, що за молодь пішла? Втрачена молодь! У голові лише одне: дискотеки, алкоголь, тютюн, Інтернет, мобілки…». На що майже завжди лунає у відповідь: «Не ми такі – життя таке». То що ж насправді змінилося: часи? обставини? цінності? А може, змінилося дещо інше? Можливо, сьогодні зазнала деформації сама людська сутність? Пишучи про наше покоління, не посмію обізвати його «втраченим», натомість назву інакше – поколінням «недумаючих». Основна проблема моїх ровесників – відсутність уміння міркувати й аналізувати навколишність (або просто небажання того робити). А навіщо? Сучасний світ диктує нові правила. Телевізор, радіо, Інтернет, преса, – тут усе покажуть, розкажуть, розжують, а до того ще й нав’яжуть власну думку. Ми - у вирі подій, у хаосі інформації! Детальніше...