Відчувати, що готовий до раннього шлюбу на 90%, - це певно мати сумніви, а коли ти маєш сумніви, то тут ясно, ти не невпевнений.
Принаймні уяви собі елементарний факт: коли твій обранець має звички, які тебе особливо виводять на всі 100, а то й 200%, та й помисли, що це може відбуватися декілька разів на тиждень, якщо не більше. А таких звичок може бути не одна, враховуй те, що ти їх також маєш. Та це все не смертельно, адже кожна людина вчилася жити і бачити світ по-своєму. Це називається притирка характеру. А якщо зачепити до всього питання щодо проблеми з грішми, житлом тощо, то це речення може не мати кінця.
Можна називати дуже багато мінусів, та все ж таки існують випадки з позитивної точки зору, коли люди, знаючи один одного не більше місяця, одружуються і живуть приспівуючи!
Так що виходить, це все стереотипи?! Люди, зрозумійте, кожна людина особлива. Є такі дівчата, які в 25 років не думають про заміжжя, про сім’ю, а чоловіки і в 30 про таке не думають.
У кожної людини свої цінності, пріоритети… Безумовно, до вище сказаного знайдеться щось додати.
Тому що створюючи родину так рано, багато хто керується своїми особистими надіями, сподіваннями та потягами. Сказане досить умовне, проте спільність у ранньому шлюбі – це прагнення до дорослого життя та бажання поєднати свої стосунки законом.
На мою думку, перш ніж прийняти рішення готовності до шлюбу в ранньому віці, потрібно не просто подумати, а варто гарненько все обдумати і багато вислухати.
Коротше кажучи, робіть для себе висновки, і залежно від результату - або гайда до РАГСу, або ж біжіть від нього, поки ще не пізно. Та не забувайте головного: любіть один одного, щоб там не було!
Аліна БОЖЕНКО
Фото М.Максименка
|
