Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени
Погода в містах
Реклама
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 18
Гостей: 18
Користувачів: 0
Головна » 2009»Грудень»16 » Місце зустрічі змінити не можна, або «прив’язані» до Інтернету
12:41
Місце зустрічі змінити не можна, або «прив’язані» до Інтернету
Мобільний телефон. Стаціонарний телефон. «Аська». «Скайп». Три е-мейли. Один блог. Два diary. «ВКонтактє». «Однокласники». «Facebook»… Хтось, мабуть, думає, чим більше засобів зв’язатися з людиною, тим краще видно, чи потрібен ти комусь. Але чи так це? Всі ці способи зв’язку радикальним чином змінили характер нашого спілкування і способи знайомства, та й не дивно, адже з’явилися як результат еволюції людського суспільства у добу інформаційних технологій. Про те, що останні роки людство переживає Інтернет-Бум, уже знають усі. Але відчувати його на собі ми в Україні починаємо тільки зараз. А усвідомлювати це починаєш тоді, коли вперше замовляєш собі товари в Інтернет-магазині. Або коли вечірнім суботнім вечором говориш по Skype з випадковим знайомим, який сидить в іншій півкулі й розмовляє з тобою так, ніби він за стіною. Або коли до тебе приходить повідомлення від давнього однокласника, який знайшов тебе в одній з соціальних мереж Інтернету… Молоде покоління добре орієнтується в Інтернет-галактиці, легкість утворення контактів і анонімність якої часто дарує відчуття персональної свободи, незалежності від батьків та вчителів. Водночас, юні недосвідчені користувачі легко можуть стати жертвами шкідливої діяльності різноманітних груп, течій, спільнот екстремістського та іншого характерів, які бурхливо функціонують у всесвітній павутині. Щодня соціальними мережами користується 54% користувачів. Найактивніше заходить у мережі молодь у віці від 18 до 24 років. Чим же зумовлена така неймовірна популярність соціальних мереж? Можливо, саме такі соціальні мережі – актуалізатор самотності. Вирішення проблем? Звичайно, це хибна думка…. Невже у майбутньому люди зовсім перестануть виходити на вулицю і цілими дннями сидітимуть за комп’ютером? Це, звісно ж, трохи дивно, але, на мій погляд, деякі до цього і йдуть. Так, звісно, Інтернет – це корисна річ, створена для розвитку людини і допомоги їй. Людина за допомогою Інтернету отримує можливість задовольнити свої потреби у пізнанні чогось нового, спілкуванні та відпочинку. Але деякі особистості під впливом Інтернету, на жаль, деградують. Вони спілкуються, не бачачи обличчя людини, її очей, тому, зіткнувшись у реальному житті зі «справжніми людьми», часто губляться і соромляться виказати свою думку та емоції. Користувачі в Інтернеті можуть презентувати себе з іншої, ніж в реальному житті, сторони, роблять речі, на які ніколи не наважилися б у реальному житті. У таких людей розвивається безліч комплексів. Психологи та лікарі кажуть, що коли людина проводить багато часу в Інтернеті, особливо вночі, то у неї розвивається безсоння і, як наслідок, агресивність, перевтома, зниження розумових здібностей. Також значно погіршується зір. Є люди, які піддаються згубному впливу Інтернету більше за інших. У них нестійка психіка, вони можуть проводити в мережі до 18 годин у день. Інтернет - залежність є дуже подібною із залежністю від азартних ігор, та, на жаль, не всі користувачі соціальних мереж це розуміють. Крайня форма залежності тоді, коли руйнується взаємодія з навколишнім світом. Порушується основна функція психіки — вона починає відбивати не вплив об’єктивного світу, а віртуальну реальність. Ці люди по багато годин поспіль сидять в Інтернеті наодинці, потреба в цьому опиняється в них на одному рівні з основними фізіологічними потребами. Для них соціальні мережі — це щось на кшталт наркотика. Якщо протягом якогось часу вони не «приймають дозу», то починають відчувати невдоволення, впадають у депресію. Це клінічний випадок. Але все ж таки ця пристрасть не вбиває людину як наркотики чи алкоголь, а тільки ускладнює життя. До речі, Вконтакте – одна із самих популярних соціальних мереж, в якій зареєстровано близько десяти мільйонів людей. Цікаво що приваблює молодь? Хіба спілкування з друзями? Напевно ні. Мабуть, одна з причин такої легкості — відсутність потреби ховати очі, пишучи неправду. Тим паче, для розвитку розумової чи пізнавальної діяльності молодої людини Вконтакте немає нічого. Не розумію, навіщо створювати такі групи як «Клуб для тех, кто еле-еле просьіпается по утрам и думает, что когда придет домой, сразу ляжет спать», «Дима Билан - придурок!!», «Аудионаркотики - бесплатно, легально», «Группа людей,которые сначала печатают, а потом врубаются,что печатают на англ-м и всё набирают заново»…. То що там? Наука, знання? Cмішно… Фотографії на яких усіх підряд відмічають, нудні переписування з купою граматичних помилок. А ще оголошення, типу «мені 11 років, хочу познакомитися з класним парнем високим гламурний красивим з голубими глазами», тощо. Хоча і плюси є : тепер можна знайти навіть злочинця за допомогою Вконтакті Опановуючи віртуозні техніки життя – спілкування, кохання, дружби, ми не вчимося любити. Адже віртуальна близькість не здатна заповнити емоційну порожнечу. І щоб виповзти з пастки самотності, все-таки насамперед треба «вилізти» з Інтернету і взятись за опанування нового мистецтва. Мистецтва радіти життю, зближенню, пізнання один одного і взаємної теплоти. Ярина ФЕДЬКІВ м. Львів
