Вчені, спостерігаючи за поведінкою людей, виділили їх два хронотипи і припустили, що «сови» походять від давніх сторожів — тих, хто вночі охороняв своє плем’я та отари, а «жайворонки» — від мисливців та рибалок, які зранку вирушали на полювання. Якщо першим було важливо не заснути, аби підтримати багаття, то другим — не проспати, адже навіть сучасні рибалки знають: чим раніше вийдеш — тим краще клює. Таке припущення заслуговує на увагу, адже дослідження довели, що хронотип — це спадкова риса людини. Причина того, що люди поділяються на «сов» і «жайворонків», криється в тому, що в них у різний час виробляються гормони сну та пробудження: мелатонін і кортизон. У «жайворонків» мелатонін починає продукуватися о 19-й годині й досягає піку до 21-ї, тоді як у «сов» — з 21 до 24 години. Кортизон у «жайворонків» виробляється з 4-ї ранку, а о 6-й вони вже ладні випурхнути з ліжка. Організм «сови» аж до 8.30 готується до пробудження. Активність перших максимальна між 8-ю та 10-ю годинами ранку, других — між 4-ю та 6-ю годинами дня. За дослідженнями, третина людей на планеті — «сови», а одна шоста — «жайворонки». Це не єдині відмінності двох хронотипів. У «жайворонків» переважає відділ нервової системи, що відповідає за підвищений тонус судин, саме тому це люди в основному збудливі, енергійні. Їм легше пристосовуватися до нових умов. Тоді як у «сов» переважає відділ нервової системи, що знижує тонус судин та керує процесами збереження енергії. Через це «сови» повільніші, спокійніші, але мають вищий опір організму до зовнішніх впливів, вони значно довше можуть обходитися без сну. Сон людини, як відомо, поділяється на кілька циклів, що складаються з фаз повільного глибокого сну та швидкого, названого так через швидкі рухи очей під повіками. Повільний сон змінюється швидким кілька разів за ніч. У повільному сні організм відпочиває, знижується температура тіла та мозку, виділяється мало сліз (саме тому, коли нам хочеться спати, ми тремо очі, а коли прокидаємося під час повільного сну — ніби розриваємо повіки). У швидкому сні підвищується температура мозку, іноді навіть перевищуючи ту, яка є звичною в період бадьорості. У цей час починає енергійно працювати шлунок. Саме тому людина, яка добре виспалася, почувається голодною. Тривале неспання однаково шкідливе для «сов» і «жайворонків». У зв’язку з надмірним неспанням виснажуються наднирники, що виробляють безліч гормонів, з-поміж яких катехоламін — він запобігає виникненню нервового виснаження організму, допомагає боротися зі стресами та підтримує психічне здоров’я.
Різниця біоритмів у подружньому житті часто стає значною перешкодою на шляху сімейного щастя. Особливо це стосується людей, які побралися недавно. Коли хтось із подружжя вже кілька годин не спить, а інший воліє ще поніжитися в ліжку, виникає конфлікт інтересів. У цій ситуації дуже важливо проявити мудрість і розуміння. З часом організми подружжя пристосовуються. Зрештою, щоденний графік роботи часто вимагає того, аби «сови» маскувалися під «жайворонків» і навпаки. Якщо ти «сова», а вставати потрібно рано, звечора налаштуйся на щось приємне і намагайся не вилежуватися в ліжку, адже потім з-під ковдри ще важче вилазити.
Якщо ти ніяк не можеш визначитися, хто ти: «сова» чи «жайворонок», можливо, ти не належиш до жодного з цих хронотипів. Людей, які можуть легко пристосовуватися до будь-яких добових ритмів, прокидаються, коли вимагають обставини, а засинають, коли потрібно, не здогадуючись про труднощі «сов» чи «жайворонків», називають аритміками, або «голубами». Може, саме тому, що вони такі гнучкі, про них говорять найменше, незважаючи на те, що їх найбільше.
Підготовлено Світланою Довгенко за матеріалами Інтернет-видань.
Фото: М.Максименка.
|
