З глибокої давнини, ще з дохристиянських часів дійшли до нас оповіді про звитяжних рицарів, а потім і непереможних козаків, яких у народі називали характерниками.
Самі запорожці казали, наприклад, що серед них завжди були козаки, котрих ні вогонь, ні вода, ні шаблі, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Такі характерники могли відмикати замки без ключів, плавати човном по підлозі, як по морських хвилях, переправлятися через ріки на повстині чи рогожі, брати голими руками розпечені ядра, бачити на кілька верстов навколо себе за допомогою особливих «верцадел», жити на дні ріки, залазити й вилазити з міцно зав’язаних чи навіть зашитих мішків, «перекидатися» на котів, перетворювати людей на кущі, вершників на птахів, залазити у звичайне відро і пливти в ньому під водою сотні й тисячі верстов.Детальніше...