Твоє дитинство, спогади, хвилювання, радість, веселощі … Здавалося, що все на світі так просто, легко. Твоя домівка, школа, друзі і ти не маєш хвилини вільної. Поки ти ще дитина, не замислюєшся ні над чим. Але час, як ми знаємо, невпинно лине, летить, як швидкий потяг. І ти не помічаєш - а вже дорослий. Відразу з’являються непередбачувані проблеми, питання, а все це змушує нервувати, непокоїтися. Часом, навіть буваєш неуважним, неврівноваженим, іноді злим. Та це нічого. Авжеж, усе це природньо, бо ти робиш крок у дорослий світ. Не помітно закінчується безтурботне, веселе, дитяче життя…і ти поступово розумієш, що воно вже не повернеться ніколи… Але тобі хотілося б зупинити ті прекрасні хвилини щасливого дитинства і назавжди лишитися радісним, безтурботним дитям. Але, на жаль, сторінка цієї історії перегорнута. Та як би ти не кричав, не хотів повернути ту мить, та твої слова вже беззвучні. Незабаром ти починаєш відчувати, що твоє щастя ніколи не завітає до тебе. Звикаєш до цієї думки і тоді перетворюєшся на людину, яка вже нічого не чекає від життя, розчаровується, думаючи, що щастя немає. Але в цю саму мить ти повинен вірити у своє тепле, радісне майбутнє, боротися за нього і тримати щастя на відстані не більше як на сантиметр. Так, ти повинен… Звичайно, світ щастя у кожного свій. Хтось лише любить гроші, коштовні речі; хтось полюбляє бути вищим за всіх, інший чекає від життя трішки добра, тепла, поваги, любові, сімейного затишку. Та кожна людина - коваль свого щастя. Аліна Боженко.
|