Здавалося, як давно це було. Ми – перелякані першокурсники - прийшли на свій перший день на навчання. Невелика група студентів швидко подружилася, і скрізь ми були разом – допомагали одне одному, як могли. Сесія, іспити та горда назва «студент» були для нас новими та незвіданими. Просто так буває, коли ти – першокурсник. Далі студентське життя завирувало на повну потужність. Ми навчалися у 2-гу та 3-тю зміну, прогулювали пари та захоплювалися цікавими предметами. Скажете, що це я надто змішала барви, але так воно і було, присягаюся!
На другому курсі до нас приєдналися ще чотири наші одногрупники. Вони внесли у колектив відчуття родини, котрого не було раніше. А все інше йшло за планом – довідки про те, що ти хворий, святкування днів народжень на лавочках поблизу універу та, звісно, знову-таки, іспити, до яких у нас виробився певний імунітет.
Роки летіли надто швидко, ось ми вже четвертокурсники. З цим роком пов’язано надто багато. Здавалося, чого боятися, коли ти вже майже «дембель»? Але… Знайшлися ці «але». Ніколи з нами не було і не буде такого хвилювання перед звичайною парою, коли ти боїшся щось сказати або зробити не так, як того хоче викладач. Ніколи ми вже не будемо, сміючись, прокручувати відеозапис святкування 1 вересня задом наперед, коли всі рухи робляться навпаки. Не будемо святкувати закінчення чергової сесії…
Зате ми будемо згадувати наш державний іспит і завідувача кафедри, що перетворився за одну ніч із надто вимогливого викладача на доброго татка. Та ті хвилювання, коли ти не можеш заснути, не знаючи оцінки…
П’ятий курс взагалі був казкою – всі розуміли, що більше не повернуться у стіни нашого любого універу, і намагалися провести кожен день так, щоб було що згадати. Ось ми йдемо на телебачення – зніматися у передачі про систему освіти та замерзаємо, як цуцики, але ми – разом. Ось ми сидимо на нудній конференції, але ми – разом.
Так непомітно промайнули всі роки навчання. Випускний вечір, а далі… А далі у кожного своя доля. Та ми завжди будемо пам’ятати одне одного, бо ми – одна сім’я.
Олександрина Подольська,
колишня студентка Класичного приватного університету м. Запоріжжя