Пройшло півроку після закінчення 11 класу. Відбулася перша сесія (фух, усі живі-здорові). Роззнайомилися з новим життям. Отримали першу стипендію і трійку за залік. Усе – дорослі діти. І разом з тим прийшла перша зустріч випускників…Так дивно. Здавалося, що сидиш в актовому залі, як у 10 класі, зараз ось закінчить співати ця дівчинка і ось ти підеш говорити своє слово випускникам. А завтра знов, на уроки…Але ж ні. Ти сидиш у залі, на передостанньому ряду, поруч - більшість одногрупників, поруч викладачі і…і 11-класники стараються тепер для тебе. Ти - випускник. Ні, не той, що у травні бігатиме зі стрічкою, і не той, котрому здавати те ЗЛО (ой, вибачте, ЗНО), і навіть не той, що гулятиме свій випускний у наймоднішому клубі свого містечка. Ти той - дорослий випускник. Як твої батьки. Як старший брат. І троюрідна сестра з обласного центру. Ти випускник поза своєю Альма-матер. Ось так і ми. Гуманітарний профіль Хмельницького обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки, усіх відома 8-ма група, дівоче царство, шалені дівки ліцею, жителі й обивателі 201-ої…Ми, нарешті, зустрілися після піврічної перерви. Здається, що все по-старому, Алінка і Мала шукають Олену Степанівну, Оксана говорить більше всіх, Танька все така ж руда, хлопці десь собі є… Але розумію, що змінилося. Ми змінилися. Усі якось …якось стали студентами. Так, так. Саме ними. Дівчата-філологи з Київського лінгвістичного уже стали «кієвскімі дамамі», хмельницькі «хнушники», як завжди, «свої в дошку, в стіл і стільчик також», чернівецькі кралі тільки про свій «Хогвартс в Україні» і говорять…Хм, усі такі смішні й навіть рідні. Усі ми. Наша вічна 8-ма група… Так швидко пролетіли ті два роки в ліцеї. Ми уже й забули, як терпіти не могли одне одного перший місяць. Як мріяли про зміну куратора. До речі, про нього. Ми так сумуємо за вами, Романе Вікторовичу!!!... Як не хотіли їхати на екскурсію всі разом…І згадували тільки все найліпше. Перший КВК, який так круто виграли без вручення перемоги. Як тікали від завуча, коли приходили без форми на уроки. Як відстоювали власного кандидата на президентських виборах ліцею. Як класно погуляли в Умані. Як зустріли сонце випускного… Тільки тепер ми розуміємо всю суть тих слів з ліцейного стенду. Це – сім’я… Не забувайте «рідних» однокласників! Зоряна КОЗАЧОК