Стосовно себе до вульгарної лайки ставлюся негативно. Як на мене, її вжи-вають люди з маленьким словниковим запасом, яким бракує слів, щоб виразити власні думки, почуття та емоції. Мабуть, усе ж таки можна висловитися емоцій-ніше й не вживаючи ті «складні» слова.
Гаразд, усім зрозуміло, що грубі слова – це погано, а люди, що їх вигадали, мають соромитися. Та подивімося з іншого боку. Будь-яка літературна мова розвивається в основному під впливом видатних особистостей, письменників, яких називають класиками…
Якщо звернемо увагу на творчу спадщину Лермонтова, то знайдемо цікаві висловлювання, які мають від-ношення до «знаменних» слів; Єсенін також писав вірші з непристойними слівцями тощо. Тільки не кажіть, що не розумієте про кого говоримо?! Навіть у наш час дуже популярно, коли автор свої книги видає в нецензурній формі. І всі із захопленням їх перечитують, у тому числі й діти. А потім у нас виникає питання: чому ж у дитячому лексиконі з’являються слова непристойного вигляду? А й справді?!
Гадаю, усі повинні ставитися до цього з розумінням, але ж це не говорить про те, що всі спілкуються безумовно вульгарною лайкою. Коли ж зупиняєте свій вибір саме на такій літературі, то ваше дозвілля нехай належить тільки вам і ніяк не розповсюджується на оточуючих.
Аліна Боженко.