Річ у тому, що із самого початку вагітність викликає серйозні зміни, перебудову в багатьох системах органів жіночого організму, перш за все в центральних регуляторних системах — нервовій та ендокринній. Тісний функціональний зв`язок між материнським організмом і ембріоном з`являється з моменту запліднення. Під впливом гормонів і біологічно активних речовин починається поступова перебудова у всьому організмі майбутньої мами, особливо виражена в так званих гормонально залежних органах: молочних залозах, яєчниках, матці, зовнішніх статевих органах. Будь-яке зовнішнє втручання, що приводить до переривання вагітності, є причиною різкого гормонального зриву в організмі жінки. Значний розлад у роботі центральної нервової та ендокринної систем, викликане втручанням ззовні, порушує нормальне функціонування ендокринних залоз: гіпофіза, щитовидної залози, яєчників, наднирників — і сприяє виникненню нервових розладів різного ступеня вираженості. Після медикаментозного аборту ризик розвитку захворювань гормонально залежних органів (молочних залоз, яєчників, матки) зростає, збільшується вірогідність утворення доброякісних і злоякісних пухлин цих органів.
Серед віддалених наслідків абортів — різні гормональні порушення, зокрема, захворювання щитовидної залози, гіпофіза — центрального регулятора ендокринної системи; гінекологічна патологія: ендометріоз, дисфункція яєчників, хронічний ендометрит, сальпінгоофорит (запальний процес у маткових трубах і яєчниках), безпліддя. При подальших вагітностях раніше зроблений аборт може спровокувати резус-конфлікт.
Аборт — це серйозний удар по здоров`ю жінки і розплата до запобігання небажаної вагітності. Навіть при хорошій суб`єктивній переносності аборт може викликати серйозні віддалені наслідки, аж до пухлинних процесів, невиліковного безпліддя.