У Колі Полішка, учня Пирятинської школи №4, цей навчальний рік видався дуже «спекотним» — здача зовнішнього незалежного тестування, екзамени та закінчення навчального курсу у своїй рідній школі. «Світ молоді» не могла не поспілкуватися з випускником. - Привіт, Колю! Як тобі видався цей навчальний рік? - Привіт! Він був творчий, насичений різними емо-ціями. Провів я його по-максимуму. І ось, нарешті, випускний. Чесно кажучи - вже набридла школа. - Які в цьому навча-льному році особисто у тебе успіхи, що ти можеш виділити і чим похвалитися? - Їх було настільки багато, що конкретного нічого я згадати не можу – хаос в голові. У школі проявив себе у фізичній культурі, автосправі та філософії - особиливо останнє сподобалось. - А сумувати за школою будеш, як гадаєш? - Звісно, але не зараз, - пізніше. Навіть знаю, що дуже-дуже сильно. Поки що рвуся продовжувати навчання. Докладніше...
Одного чудового літнього дня пес світло-коричневої масті мандрував тротуарною доріжкою бродівського парку. Здивувало мене у цьому чотирилапому бродівчанину те, що, не зважаючи на насичений розпорядок дня і купу його собачих проблем, він усе ж таки знаходить хвилинку часу на спілкування з природою. Несподівано для мене «блохастий пан» зупинився, вдихнув на повні легені цілющий запах трави, розглядав дерева та милувався красою вечірнього міста. Мені стало соромно. Собака, який, ризикуючи власною шкурою, несе службу на варті суспільного майна міста, охороняючи ліхтарі, лавки та вітрини магазинів, знаходить перерву в роботі, щоб поспостерігати за природою. А я, маючи на канікулах масу вільного часу, забуваю про прекрасне. Я вирішив виправити ситуацію, пішовши працювати у теплиці ДП «Бродівський лісгосп». Будучи у парниках вперше, відчував себе у раю. Там вирощують троянди, дуби, ялівець, туї, кипарисовики та ще багато чого. У них є безліч маленьких ялинок, поряд з якими почуваєш себе, ніби у мініатюрному лісі. Неподалік теплиць є кущі поричок, агрусу, ожини. Докладніше...
