 Незабутні враження, море спіл-кування, потужний заряд позитивних емоцій, нові друзі, знайомство з пре-дставниками преси і телебачення України та Росії, справжні прес-конференції зі спра-вжніми зірками шоу-біз-несу, мастер-класи та тре-нінги від найкращих знав-ців своєї справи… Це лише мізерна частинка того, що нам пощастило побачити, пізнати та пережити на шостому щорічному фести-валі «Будемо разом!». До мальовничого та гостинного міста Дніпро-петровська з’їхалися діти та молодь, що проявляють себе в усіх напрямках журналістської діяльності: пресі, радіо та телеба-ченні. Бажаючих взяти участь у фестивалі вияви-лося чимало. Свої творчі делегації у цьому році представляли 16 міст України та Росії, в тому числі міста Київ, Луганськ, Запоріжжя, Хмельниць-кий, Каховка, Маріуполь, Сміла, Черкаси, Красно-армійськ, Москва, Орен-бург, Рязань і навіть місто Чебоксари Чуваської Республіки. Фестиваль розгорнув свої обійми перед майбутніми журналістами, а нас налічувалося понад дві сотні. Досі мені ще ніколи не таланило бачити таке скупчення талантів, вибухової активності, творчого запалу, позитивних емоцій та щирих посмішок. За ці п’ять днів довелося гарненько попрацювати, адже кожен фести-вальний день був насичений подіями, насичений настільки, що на відпо-чинок знаходилося хіба що півгодинки. Невідомо, звідки ж ми черпали стільки енергії?! Мабуть, це так діяла атмосфера творчості та активності, запах і присутність якої ніби й справді відчувалися у повітрі. Усіх нас об’єднала спільна справа, а тому ми були єдиною сім’єю, великою та дружною. Тренінги і мастер-класи вразили різноманітністю, різноплановістю, а досвідчені вчителі - професійністю та щирістю, готовністю поділитися набути-ми знаннями. Кожне заняття, що тривало, зазвичай, одну годину, відкри-вало для нас щось нове, ще незвідане. Після кожного майстер-класу юні журналісти ставали впевненішими у собі та своїх силах, дружнішими і помітно досвідченішими. Довелося побувати і на реальних прес-конфе-ренціях. Діти поспілкувалися із такими ві-домими персонами як Влад Яма, Мі-ка Ньютон, Максим Неліпа, Вадим Олійник та Володимир Дантес, у яких брали справжнє інтерв’ю, намага-ючись робити це якнайпрофесійніше. Навчання навчанням, та організатори фестивалю не забули і про розваги. Щодня на учасників чекали різ-номанітні конкурси, ігри, шоу-програми та вечірня дискотека. І ось майже непомітно промайнуло п’ять чудових днів… Настала пора прощання, суму в очах та обіцянок обов’язково ще колись зустрітися. Важко покидати нових друзів, до яких за цей короткий час встигли так міцно прив’язатися. Обмінюємося адресами, телефонами і при цьому відчуваємо якусь справжню впевненість, пере-конаність, що усі ми ще колись неод-мінно зустрінемося. Зустрінемося обов’язково, і не важливо, коли і як: чи наступного року як учасники фестивалю, а чи вже у дорослому житті як справжні професіонали. Головне, що ми були разом, спілкувалися разом, творили разом! Головне, що є у нашій країні такий фестиваль, який об’єднує творчих дітей, гуртує їх, надає крила та допомагає повірити у себе й свої сили! Юля Сабадишина, м. Сміла |
