Бухгалтер за ос-вітою, Галина Тихонівна 33 роки віддала цій справі, хоча завжди була творчою особистістю. Був час, коли вона збирала малюнки з поштових конвертів, та зараз увесь віль-ний час при-діляє ви-шиванню. А ще – догляду за гігантськими кактусами (на знімку), деякі з них вже від-святкували своє трид-цятиліття. «Звідки з’я-вилося захоплення цими рослинами?» - запитую у Галини Тихонівни. «З кактусами мене позна-йомила співробітниця, а потім це захоплення під-хопив і чоловік.»
Та найголовніша втіха цієї жінки – це вишивка, яка супроводжує Галину Тихонівну впродовж усього життя. Її мама вишивала й навчила цієї майстерності й маленьку Галинку. До речі, жінка й досі зберігає створену мамою картину “Олень”, та й її власні перші роботи були вишиті маминими нитками. Сама ж активно творити голкою почала вже у зрілому віці, а потім, коли вийшла на заслужений відпочинок, віддалася своєму захопленню повністю. Так з’явилася 21 вишита ікона, портрети класиків: Тараса Шевченка (три варіанти), Івана Франка, Лесі Ук-раїнки, Богдана Хме-льницького, Олександра Пушкіна, Максима Го-рького, Володимира Ле-ніна, скатертини, безліч серветок, вишиті знаки гороскопа (за роками і зодіакальні), візерунки з малюнками дитячої тематики, рушники з вишитою молитвою “Отче наш” та Шевченківським заповітом. До речі, один з них знаходиться у нещодавно відкритому музеї школи №7. Є роботи Галини Тихонівни у міському крає-знавчому музеї та в інших містах України. А ось квіти вона вишивати не любить, полюбляє живі, тому й вирощує їх на підвіконні.
Вже немає поряд люблячого чоловіка, вірного друга і порадника, його забрала тяжка й тривала хвороба. Та залишилися доглянуті ним зелені товариші – кактуси, котрі періодично рясно цвітуть, вражаючи своє красою гостей Галини Тихонівни.
А ще у неї є улюблена справа для душі – вишивка, її спасіння й розрада, котра живе і житиме потім, бо кожний вишитий хрестик таїть у собі тепло її рук, сяйво очей, маленьку часточку душі цієї незвичайної жінки.
Олена Савела.
|
