Життя… Таке коротке слово, лише складається з двох складів, але яке значуще! Що воно означає для кожного із нас? Багатство чи бідність, достаток чи довговічність, визнання… У народі говорять: «Життя прожити - не поле перейти». Мабуть, із цим я погоджуюся. Поле можна перейти декілька разів, зайти з різних доріг, сісти перепочити, попрацювати, виполоти бур’ян, і ще раз перевірити: не залишили зайвого?.. А скільки стежок є на полі! І ми вибираємо ту, по якій краще йти, щоб не впасти, не спіткнутися, де менше перешкод…
А життя?.. Чи можемо ми його пройти, як поле? Пройти, щоб потім оглянутися на пройдене? Чи все зробили так, як хотіли… Можливо, заглянути наперед: а що далі буде? Здійнятися в небо і очима небесної зірки побачити своє майбутнє. І, побачивши, не боятися невдач. Чи вибрати ту стежину, яка вже стоптана багатьма людьми, чи обрати свою, вимріяну, передбачувану? Мені здається, який би шлях не обрали, ми повинні залишатися людяними, милосердними, допомагати ближньому в біді, горі, бо одному не здолати труднощі, які виникають. Часто доля підкидає неочікувані сюрпризи, і життя стає тернистим. Як вибратися з цього «терну», щоб не поранитися? Перед нами постане безліч питань, пошуків істини. Потрібно обдумати кожен крок, щоб не впасти в безодню життєвих негараздів, побудувати міст із щасливих сходинок і йти вперед, не зупиняючись і не оглядаючись в минуле.
Я часто згадую слова Миколи Островського: «Жизнь надо прожить так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы». Дійсно, життя потрібно прожити так, щоб, оглянувшись, побачити свою стежину – чисту, наповнену жагою до існування.
Хоч слово «життя» і коротке, але воно довговічне, чудове, бо насичене різними кольорами веселки. Я щаслива, що живу на прекрасній планеті Земля.
Яке це щастя жити на Землі!
Ходити, мріяти, бажати,
Повітря чисте удихати,
Дивитись, як росте маля,
І звісно ж, приїжджати в рідний дім,
Де зустрічає тебе рідна мати.
Яке це щастя жити на Землі!
Творити, дбати, доглядати,
Дивитись в небо на зірки
І щиро від душі кохати.
Яке це щастя жити на Землі…
С. Болтенко
Фото Ю.Сабадишиної
|
