Напевно, вам доводилося спостерігати таке: ви щось говорите інший людині, вона мовчки дивиться на вас, але ви переконані, відчуваєте, що вас не чують, навіть не дивляться на вас. Сидіти мовчки, спокійно – ще не означає слухати, а головне – чути й розуміти співрозмовника. Слухання – це теж праця, якій насамперед передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. І, звичайно людина реагує на те, що чує від іншої людини, залежно від рівня власної моральності і культури. Відомий зарубіжний вчений І. Атватер звертає увагу на необхідність вміти користуватися технічними прийомами ефективного слухання і спілкування. Наведемо основні з них: 1. Визначайте свої звички слухати, сильні і слабкі сторони, характер помилок, які ви допускаєте. Чи не занадто поспішно ви судите про людей? Чи часто перебиваєте співрозмовника? Які з них найчастіше повторюються? Якщо ви знаєте свої помилки, то це перший крок до самовдосконалення. 2. Не уникайте відповідальності за спілкування. Вона взаємна, бо спілкуються, як мінімум, двоє. Вмійте продемонструвати слухачеві, що ви його не лише слухаєте, а й розумієте. Це можна зробити і за рахунок додаткових питань, уточнень, емоцій. Адже, як може партнер дізнатися, що його зрозуміли, якщо йому про це не кажуть? 3. Будьте уважні. Вмійте підтримувати з тим, хто говорить, візуальний контакт, але без настирливості, пильного погляду (що часто скидається за ворожість). Стежте, щоб ваші пози і жести свідчили: ви його слухаєте. Пам’ятайте, що ваш співрозмовник хоче спілкуватися з уважною, живою людиною. 4. Вмійте зосередитися на тому, про що веде мову учасник діалогу. Це потребує свідомих зусиль, оскільки зосереджена увага утримується недовго (менше однієї хвилини). Намагайтеся до мінімуму звести ситуаційні завади (телевізор, телефон). Не допускайте бродіння думок. 5. Намагайтеся зрозуміти не лише суть слів, а й почуття співрозмовника. 6. Умійте бути спостережливими. Стежте за немовними сигналами того, хто говорить (оскільки на емоції припадає більша частина спілкування), і виразом його обличчя: як співрозмовник дивиться на все, як підтримує контакт, як сидить або стоїть, як поводиться під час розмови. Відповідають немовні сигнали співрозмовника його мові чи суперечать їй? 7. Дотримуйтеся схвальної реакції того, хто викликає свою думку. Ваше схвалення допоможе точніше висловити її. Будь-яка негативна реакція з вашого боку викличе у вашого співрозмовника захисну реакцію, почуття невпевненості, стурбованості. 8. Прислухайтеся до самого себе. Ваша заклопотаність і емоційна збудженість заважають слухати партнера. Якщо його мова і поведінка зачіпають ваші почуття, спробуйте сказати про це, щоб прояснити ситуацію, усунути перешкоди в діалозі. 9. Пам’ятайте, що часто мета того, хто звертається до вас, - отримати, почути від вас щось цікаве або змінити думку, примусити вас щось зробити. У такому разі дія – найкраща відповідь для співрозмовника. Підготувала Наталія Крицька.
|