Ти в мене є, ти був і будеш Ти в мене є, ти був і будеш, Мене уже забув?! Забудеш! Тебе ніколи не забуду я, Цілую іншого та зостаюсь твоя. Тобі ця вірність ні до чого, Ти знаєш, що знайшла другого. Його я зовсім не кохаю, Бо вже й кохати чим не маю. Серце одне, та й те з тобою, Від зглазу захистить собою, Підтримає та допоможе – Того ніхто більше не зможе. Й мені неможна - розлучились. На небі зірки показились І зорепадом ніч та стала, Щоб я бажання загадала. А я боюся те сказати: «Мені тебе б лиш обійняти. В очі подивитись ніжно І губи цілувати грішно». Та я промовчу, то так треба. І сліз, і горя, молитв до неба. Про наше втрачене коханння, Про біль розлук та сум чекання. Про нас, яких уже немає, Про те, як ця душа страждає. Тобі я сердце подарувала, Бо ніби все завчасно знала. Без серця легше! Не зрозумієш, Бо ти кохати ним не вмієш. Flare.
Я – СКАРБ СВОЇХ БАТЬКІВ Не мало й не багато, А саме – 10 літ Спливло від того часу, Як я прийшла у світ. Всі кличуть мене Яна, А мама – сонечком, Бо я їй найрідніша Маленька донечка. Весела й енергійна, Навчаюсь залюбки І тому всі цікаві Відвідую гуртки. Займаюсь орігамі, Із бісеру плету, І вже перед собою Поставила мету. Люблю я малювати Й співати всі пісні.. Багато ще навчитись Так хочеться мені. Я вдома – помічниця, Я – скарб своїх батьків. Якщо я вас цікавлю, Підходьте, розповім. Яна Любімова, м. Пирятин.
|