* * *

До моєї душі доторкнися своєю душею,
Подаруй почуття і загублену світом красу,
Щоб у вирі бажань я яскравою стала зорею,
Щоб у вирі страждань не згубила я срібну сльозу.

Хай нема вороття, хай не буде йому і печалі,
Багровіє любов на розсипаній нами імлі;
Не шукаю багатств – ні сапфіри, ні чудо-коралі
Врятувать почуття вже не в силі ніщо на землі.

До моєї душі доторкнися своєю душею,
Загубивши любов, ти залиш біля серця красу,
І як станеш моїм, і тоді як я стану твоєю,
Той загублений скарб у долонях тобі принесу.

Надія СЕНЧИЛО.