У людини доброї, люблячої, терплячої, безстрашної і, що особливо важливо, спокійної, врівноваженої – аура світиться чистими, прекрасними тонами.

Вона подібна кулі й оточена виблискуючими вогнями-іскорками, які у Вченні називаються загороджувальною сіткою. У вогні цієї сітки згорають небезпечні мікроби, і злі мисленні послання не можуть проникнути через неї.
Людина егоїстична, зла, роздратована, заздрісна має ауру нерівну, темну, з дірками, подібно старому зношеному одягу. Відбувається це через те, що кожен викид роздратування, злості, подібно вулкану, пробиває ауру, руйнуючи її зсередини. Кожна негативна думка такої людини породжує відповідні думки – емоції оточуючих. Їх думки і слова енергетично руйнують ауру того, хто носить зло ззовні.

Аура людини і зміни, які безперервно у ній відбуваються, під впливом думок уже вивчаються вченими і знімаються на плівку, використовуючи ефект Кірліану. Крім того, ауру і зміни у ній бачать деякі ясновидці очима серця. Таке видіння було у древніх іконописців. Тільки особисте видіння могло дати можливість М. Булгакову описати настільки правдиво зв’язки Тонкого Світу з фізичним у “Майстрі і Маргариті”. Зір серця дозволив Л. Соловйову, автору веселої і мудрої книги “Повість про Ходжу Насреддіні”, побачити і показати нам мандрівку “зірково мандруючого старця” з Ходжою у Тонкому Світі. Насреддін бачив своє тіло, яке знаходилося уві сні, бачив мигаюче сяйво навколо свого наставника і навіть навколо себе. Але найбільш дивно – він спостерігав думки, які надходили із серця й мали чудові голубі й зелені відтінки. Видіння свого тіла далеко внизу, у бесідці, дуже налякало Ходжу, але старець заспокоїв його думкою, посланою замість слів, подібною переливам чистого ізумруду. Ходжа тут же помітив різницю кольору думок старця і своїх. Пережитий страх і запобігливе щебетання перед старцем відразу проявилося у вигляді неприємної грязнуватої жовтизни, що поширилася навколо і затемнила його тільки що зовсім чисте сяйво.

Зміни в аурі кожної людини, схожі на описані у книзі Л. Соловйова, відбуваються безперервно під впливом думок. У чистих і добрих людей аура не затьмарюється бруднуватими відтінками поганих думок. Вона сіяє подібно рожевій зорі перед сходом сонця, голубіні неба або чистій зелені молодої трави. До такої людини тягне рученята дитина, безбоязно ідуть тварини. Описаний випадок, коли вовчиця, у якої в повноводдя на кризі серед річки опинилися вовченята, прийшла по допомогу до людей. Вона безбоязно підійшла до одного з трьох працюючих на галявині лісу чоловіка і не помилилася. Аура доброї людини сказала їй все про неї. Чоловік врятував вовченят.

Крім ясновидців, ауру людей при житті їх у фізичному світі бачать маленькі діти, тварини. Але при переході у Тонкий Світ (уві сні чи після смерті) тонке тіло і випромінювання аури стають видимими всім мешканцям цього широкого Світу.

Випромінювання аури у Надземних Світах є перепусткою людини у певні сфери. Людина зі світлоносними випромінюваннями може летіти у вишину і опускатися за своїм бажанням у темні нижчі області. Мешканці низів Тонкого Світу, де, як каже Вчення, “темрява, стони і скрегіт зубів”, не мають можливості піднятися вгору. Тонкий Світ не освітлюється електрикою – він освітлюється світлом, що надходить від його мешканців. Аури людей у нижчих шарах тьмяні, тому області ці темні.

До аури кожної людини, яка відображає у своєму світінні його достоїнства й недоліки, не залишаються байдужими сутності, які населяють безмежний Тонкий Світ.

Світлоносність чи затемнення нашої аури приваблює по закону магнетизму (подібне притягує подібне) з Невидимого Світу оточення, яке нагадує собою свиту. Релігії, знаючи про зв’язок Світів, говорять про Ангелів-Охронців людей. Невидиме оточення високодуховної людини дійсно нагадує Ангелів-Охоронців – це світоносні сутності високих областей Тонкого Світу. Злий і порочний житель матеріального світу, що має ауру бруднуватих тональностей, покриту язвами, приваблює у своє оточення страшних моральних потвор із нижчих шарів Тонкого Світу. Невидиме оточення не тільки невідступно супроводжує нас, але й здійснює постійний вплив. Посилки думок, які надходять від таких сутностей, людина майже ніколи не може відрізнити від власних думок і керується ними у своїх діях.

Звичайно, найперша й головна турбота людини на шляху духовного сходження – це робота над очищенням своїх думок. Однак, не слід забувати і про чистоту тіла, одягу, помешкання і їжі. Будь-який бруд і розлад своїми еманаціями притягують нижчих істот астрального світу.

Особливо заважає духовному сходженню людини вживання у їжу м’яса. Будь-який м’ясний продукт наповнений флюїдами астральної матерії, що розкладається і несе еманації вбитих тварин. Істоти Тонкого Світу, які проникають в організм разом з м’ясною їжею, агресивні і злі. У древності м’ясом годували воїнів, які йшли у бій, підвищуючи їх войовничий дух і підпитуючи злобних тварюк, що вкоренилися у тіло. Це провокувало людей на вбивство один одного. В агресивності сучасного людства не останнє місце посідає поголовне м’ясоїдство. Уся наша їжа піддається різним обробкам, при яких сам дух землі, сонця і трав вихолощується, що наносить непоправну шкоду генетичному фонду людства. Торжествують тільки шкідливі істоти нижчих шарів астралу, які притягуються до м’ясної їжі. Ясновидячому видно, як вони своїми липкими мохнатими лапками і губами-присосками впиваються в астральну оболонку м’ясоїда. Розплата за ненажерливість – безпричинна злість, безконтрольна поведінка і порушений баланс співвідношення тонких тіл.