Сон називають малою смертю. Він є більш справедливим станом, ніж земне життя. У фізичному житті людина, викравши велику суму грошей і не будучи пійманою, може насолоджуватися благами життя до кінця своїх днів. Але уві сні подібний злодій опиниться тільки у компанії злодіїв, навіть якщо він про це і не згадає вранці. Той же впертий скаже: «А яка різниця, де він був, якщо не пам’ятає, - на ньому це не відображається». Виявляється, відображається.
Нижчі шари Тонкого Світу, куди виходять уві сні люди нижчого рівня, заразні, подібно тифозному бараку. Астральне тіло від перебування там у нічний час ще більше грубіє, зв’язується з темними сутностями, які притягуються до нього і вдень, стимулюючи до різної бридоти. Погіршення астрального тіла приводить до хвороб тіла фізичного. Але це ми говоримо про людину, яка свідомо творить зло. А як уві сні ведуть себе вищі принципи ще не розвинутої, вкрай примітивної людини?
У таких людей просто не вистачає розвитку ні на зле, ні на добре. Їх розум на рівні тваринного. Про них древня мудрість гласить: «Не можна сердитися на зерно, яке ще не проросло». Вони ще можуть у майбутньому в певних умовах розвинути свідомість. Духовні принципи у цьому випадку мало розвинуті, вони не здатні до далеких польотів у Тонкому Світі. Оскільки таку людину приваблює лише фізичний світ, то її вищі принципи знаходяться недалеко від фізичного тіла. Сни її – суміш враження прожитого дня з образами близьких до Землі нижчих прошарків Тонкого Світу, пов’язаних з найбільш активними у нього харчовими та статевими емоціями. Іноді такі «суміші» викликають появу снів-жахів.
Другого характеру сни у людей з розвинутою свідомістю, які мають духовне устремління. Вони бачать кольорові, красиві сни, що свідчать про перебування у вищих шарах Тонкого Світу; вони літають уві сні і зберігають про це пам'ять вранці – це теж прекрасне свідчення про силу психічної енергії. Слід знати, що снами треба керувати і регулювати їх наказом волі. Тонке тіло людини підкоряється волі, але потрібне певне тренування. Дуже важливим є момент перед засипанням. Для того, щоб направити свої духовні принципи уві сні на іншу планету, до Великого Вчителя чи, приміром, у Єгипет, недостатньо пасивного бажання. Потрібен сильне мисленне посилання, наказ волі чіткий, твердий і визначений.
Тонке тіло уві сні завжди спрямовується по каналах, прокладених думками і волею. Не слід соромитися, що багато людей не бачать снів, - пам'ять про перебування у Тонкому Світі часто стирається у людини, щоб свобода і краса Надземних Світів не затьмарювала собою насущні завдання земного життя. Є ще одна причина. Для збереження пам’яті про Вищі Світи необхідні достатній розвиток центрів вищої свідомості і відповідна їм витонченість фізичного мозку, а таке співпадання у втілених на Землі людей – явище вкрай рідкісне. Іноді люди бачать пророчі сни, але вони завжди зашифровані у символах. Сни не слід розуміти буквально. Причому символіка для кожної людини дається відповідно до її свідомості, іноді навіть професії. Тому розшифровки своїх снів не слід шукати у різноманітних сонниках.
Сон – порада чи попередження сугубо особистого характеру. Значення снів може бути дуже глибоким, якщо до них підходить зі знанням ролі сну у житті людини. Сон так же необхідний, як і їжа. Уві сні тонке тіло насичується так необхідною йому енергією. Найбільш духовно продвинуті із живучих на Землі людей допомагають, знаходячись у Тонкому Світі у період сну, Світлим Силам. Духовний розвиток свідомості, початий на Землі, продовжується уві сні за життя і в Тонкому Світі після смерті. Усе треба почати на Землі – в цьому великий смисл земних втілень.
Вищі Світи – продовження і наслідок початого на Землі. Земля – великий трамплін до духовного сходження, але, іноді, і початок падіння у безодню. При пробудженні ми відчуваємо себе по-різному. Іноді навіть не можемо зрозуміти, де ми: такий далекий був політ. Потрібно сказати ще, що у будь-яких далеких польотах у снах мандруюча частина поєднана зі сплячим тілом тонкою ниткою. Коли наступає смерть, нитка рветься. У цьому відмінність «малої смерті» - сну від справжньої смерті, коли істинна людина, залишаючи свою фізичну оболонку, футляр, кидає фізичний світ іноді на сотні років, до нового втілення.
