Зміна настрою до десятка разів на день: сяючі очі, пониклі плечі, балакучість, мовчання. Тупцяння біля телефону в очікуванні дзвінка. Пильна увага до своєї зовнішності та, зазвичай, невдоволення нею. Так, це любов. Усі ці ознаки, такі різні, але за ними можна визначити, що ваша дитина-підліток (уперше!) закохалася. Насправді, це поширюється не лише на першу, але й на зрілу любов. Річ не у самих ознаках і не у віці, а в характері людини, котра знайшла це почуття. І в ситуації, що складається на «арені дій», тобто в готовності другої сторони відповісти на почуття. Ви знаєте свою дитину краще за всіх (навіть краще за неї саму), тому в якийсь із моментів упевнюєтеся, що вона таки справді закохана. Зазвичай, батьки в такій ситуації відчувають змішане почуття радості та печалі (виявляється, малюк виріс!). Це природна реакція, що майже одразу перетворюється на бажання негайно допомогти чаду! Особливо, якщо на його почуття не відповідають взаємністю (а таке трапляється у 90%). І щастя, коли підліток належить до 10% везунчиків, яким дано пережити світле перше кохання, що приносить лише радість. Але бачити муки своєї дитини через нерозділене кохання справді боляче.
Коли закохане дівча наносить татуювання зловісного черепа, бо їй здається, що це сподобається коханому, або коли юнак робить грубий пірсинг у найнесподіванішому місці, аби справити враження на дівчину, - хочеться зупинити «всю цю вакханалію» криком. Але ваше чадо нічого іншого від вас не чекає і вже підготувалося до опору. Досвідчені батьки сучасних Ромео і Джульєтт стверджують, що висловлю-вання свого невдоволення криком можливе лише у випадку, коли радикальні зміни зовнішності вже відбулися, та й то для зняття власного стресу. Та якщо дитина тільки заявляє про намір зробити щось таке, треба знайти компроміс. Дозволяйте, але наполовину: для початку зробити тату, яке змивається. Аргументувати пропозицію дуже просто: це зручно і цікаво, тому що малюнок завжди можна поміняти на інший. До речі, є делікатні тату, які справді прикрашають.
Пірсинг на ніздрях, губах, язику чи бровах підліткам, зазвичай, швидко набридає: відчуття «крутизни» зникає мало не за тиждень, а незручності це при-носить неабиякі. Жа-хатися, що на обличчі підлітка пірсинг зали-шить «дірки», - не варто: такі проколи повністю заростають.
Спробуйте затягнути візит до студій тату і пірсингу. Вірогідно, бажання змінюватися таким чином мине, а можливо, зміниться об’єкт зацікавленості дитини, і в нових стосунках пріоритети змін зовнішності будуть іншими.
Дуже важливий момент: свої враження від обранця чи обраниці вашої дитини слід висловлювати дуже обережно. По-перше, ви майже не знаєте, який чи яка вона насправді. По-друге, хто вас послухає в такому стані? Незалежно від того, що ви думаєте про об’єкт кохання, він чи вона — найкращі. А якщо дотримуватиметесь іншої думки, та ще й станете висловлювати це вголос, то про розвиток ситуації, у кращому разі, нічого більше не почуєте. У гіршому — спровокуєте своє чадо на негативне ставлення, але вже до себе.
Психологи всього світу наполегливо радять батькам: втручатися в любовні стосунки підлітка слід тільки в разі негативного впливу на нього другої сторони (асоціальна поведінка, наркотики, нечесні наміри тощо). Тут, можливо, доведеться перетерпіти образи, скандали і навіть ненависть власної дитини, але захистити її навіть такою ціною — перший обов’язок батьків.
Аби контролювати ситуацію, треба готуватися до неї мало не з народження малечі. Тобто розвивати довіру дитини до себе, розмовляти з нею на всі теми. Чому закохані підлітки тільки й мріють втекти з дому до друзів? Їх розпирає потреба ділитися тим, що відбувається, розповідати в подробицях, а розповідаючи, знову і знову переживати почуття. Друзі вислуховують і співпереживають, а не висловлюють після кожного слова занепокоєння, котре звучить як завуальована заборона. Звісно, батьки не можуть перетворитися на друзів-однолітків, але треба навчитися контролювати свої емоції та не поспішати «вішати ярлики».
Дуже складний момент першого кохання — його сексуальне забарвлення. Тобто в деяких випадках це може бути справді лише забарвлення: звісно, підліток мріє, щоб стосунки з коханою людиною стали більш близькими, але на дії не наважується.
Часто батьки останніми дізнаються, що їхня дитина вже по-справжньому живе статевим життям. Тобто втлумачувати доньці, що незайманість треба береги, а синові, що подібні стосунки з дівчиною мають на увазі відповідальність з його боку, - пізно. Психологи радять починати розмовляти про це дуже рано, коли дитину ще цікавлять ляльки чи солдатики. Оскільки перехід від справжніх ігор до сексуальних може відбутися несподівано. Забудьте про сором’язливість і будьте готові до обговорення будь-яких питань сексуального життя з дитиною. Інакше про «це» їй розкажуть ровесники. Якщо час втрачено, розмови виявилися даремними чи просто «так сталося», залишається плекати надію на те, що біда омине, вмовляти користуватися запобіжними засобами. А можливо, навіть купувати ці засоби самостійно, а не давати на них гроші: солодощі коштують дорого, на презервативи може просто не вистачити. Звісно, хочеться, щоб перша любов підлітка стала чудовим почуттям, яке б у майбутньому допомогло розквітнути дорослому щасливому коханню. Та в будь-якому разі справжньою допомогою дитині буде розуміння, з яким батьки поставляться до її почуття.
Підготувала Олена Савела.
|
