Термін патріотизм для кожного з нас не новий. Найчастіше його вживають політики. Щодня з екранів телевізорів ми чуємо пафосні клятви любові до України представників різних партій, які ледь не б’ють себе кулаками у груди, переконуючи нас у своїх високих патріотичних почуттях. Хтось їм вірить, хтось ні. Особисто я не дуже, бо склада-ється враження, що вони не при-щеплюють нам любов до України, а навпаки... Нещодавно в Інтернеті випадково натрапила на лист хлопця, який збентежив і надзви-чайно вразив мене. Ось цитата з нього: „Хотілося б бути пат-ріотом. Хотілося би гордитися тим, щоя я українець... Але якось не вдається... Мабуть нема чим гордитися... Чому нема патріотів в Україні? Чому є в Америці, Росії, Польші, Естонії, Китаї, Білорусії? Тільки не тут... Нема чим гордитися... Шкода... А так хотілось би бути патріотом...”
Проблема патріотизму сто-сується кожного громадянина України незалежно від віку, статі чи політичних уподобань.
Сам термін „патріотизм” зазвичай асоціюється з гордістю за свій народ, любов’ю до рідної землі. От я і вирішила поцікавитися як наша молодь ставиться до цього високого почуття.
На запитання: чи вважаєш ти себе патріотом і в чому полягає твій патріотизм? - відповідали хлопці та дівчата, яким не байдужа доля України та її народу.
Отже, думки з приводу:
Юля, 16 років:
- Так, я вважаю себе патріотом. Особисто для мене патріотизм починається з любові до своєї родини і людей, які мене оточують, з любові до слова, пісні, культури. Я не забуваю і ціную традиції власного народу. Люблю природу України.
Олег, 21 рік:
- Я хочу жити і мати можливість реалізуватися в Україні. Хочу знайти роботу за спеціальністю, створити власну сім’ю і працювати на благо Батьківщини. Саме в цьому я і бачу те, що ви називаєте патріотизмом.
Артем, 14 років:
Так, я патріот, бо поважаю свою Батьківщину і її мову.
Роман 18 років:
- Я ніколи не думав над таким запитанням, тому мені важко відповісти. Але... швидше ТАК, ніж ні.
Олена, 15 років, Надя, 16 років:
Так, ми – патріоти. Ми ніколи не соромимося рідної мови. На відміну від інших, не прагнемо здобути гарну освіту і виїхати за кордон. Ми будемо жити в Україні і любити її.
Бути патріотом – не титул, не почесне звання, а тягар відпо-відальності за кожен свій крок, кожне слово і кожен рух.
