Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени
Погода в містах
Реклама
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 12
Гостей: 12
Користувачів: 0
Головна » 2010»Квітень»20 » ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ – КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА ДЛЯ ЛЮДИНИ?
12:35
ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ – КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА ДЛЯ ЛЮДИНИ?
Сучасні технології дозволили людям спілкуватися з друзями, не виходячи з дому, сидячи у кріслі перед комп’ютером чи телефоном. Реальне спілкування різко змінюється віртуальним. Люди готові проводити вихідні й відпочинок на сайтах та форумах, забуваючи про реальне життя. Знайомство на вулиці - тепер не актуальне. Його активно замінює знайомство в Інтернеті. Для переважної більшості молоді - це є нормою, особливо у містах. Віртуальне спілкування – це особливий світ, жити у якому дуже зручно. Некомфортне спілкування можна припинити, нажавши на мишку чи клавіатуру, і перенестися на той сайт, де легше й цікавіше спілкуватися на інші теми. Що з цього може вийти і до чого може призвести такий стан справ? По-перше, Інтернет сам по собі – це тільки засіб. А отже, він може бути як корисним, так і шкідливим для тих, хто ним користується. У першому випадку людина розширює інформаційну базу, використовує її як засіб пошуку потрібної інформації, а також як інструмент пошуку потрібних партнерів. Інтернет – чудовий засіб для підтримання зв’язку між близькими людьми, що перебувають далеко один від одного. Також завдяки Інтернетові багато людей значно розширюють власні світогляд та знання. У протилежному випадку людина стає рабом віртуального світу, підміняючи ним ту реальність, у якій вона має певні проблеми і не знає, як їх вирішити. Будь-яке віртуальне спілкування не спроможне дати усієї повноти емоцій і вражень, які дозволяє нам отримувати реальне спілкування з іншою людиною. При цьому годинами можна зависати на сайті або в мобільному телефоні, а після реальної зустрічі з людиною, поспілкувавшись з нею декілька хвилин, більше ніколи не підтримувати ці стосунки. Тобто відбувається неспівпадання ідеального образу «Я» іншої людини з тим реальним образом «Я», який ми сприймаємо під час реального контакту. Підсумовуючи усе вище сказане, можна стверджувати, що головним фактором безпечності віртуального спілкування є наше ставлення до нього, те, що ми хочемо з його допомогою досягти. Змінюючи наше ставлення й цілі, заради яких ми ініціюємо віртуальне спілкування, ми змінюємо якість та спрямованість останнього, а отже – досягаємо інших результатів. Юрій САВ’ЯНЕНКО
