Молодь 90-х, яка потрапила у м’ясорубку «перебудови», не зі слів знає, як це бути покинутим напризволяще. Коли батьки , якщо вони були, з ранку до ночі думали про те, як прогодувати сім’ю, а не про її виховання. Від того ми і пожинаємо плоди безбатченківства. Але колишні діти, котрі пройшли ці уроки життя, не стали «колишніми» людьми. Не всі вони нагромаджують капітали, забуваючи про зміст буття. Багато кого ці часи не тільки не зробили жорстокими, але й відкрили у їх серцях жалісливість і любов до тих, хто зараз опинився у схожій ситуації. Костянтин Ольховський – «вихованець» вулиці 90-х, нині несе почесну службу волонтером у рядах молодіжної громадської організації «Юні творці історії», оберігаючи дітей від помилок і пасток, яких повен цей світ. Сьогодні він проводить заняття з дітьми у Центрі соціальної реабілітації «Ковчег», що знаходиться у Пущі-Водиці під Києвом. Метою занять є адаптація підлітків у сучасному світі. Адаптація – не як пристосування до існування, а повноцінне життя та збагачення світу своєю індивідуальністю. Юнаки і дівчата віком 13-15 років збираються у парку й уважно, але насторожено слухають. Будь-яка фальшива нотка відразу ж зведе неподолану стіну. І тому більше всього тут цінуються щирість та любов. Ті, хто приходить, не маючи любові, надовго не затримуються. Окреме слово про колектив центру. Усі працюючі тут – педагоги за покликом. Директор Людмила Сергіївна Степаненко уже п’ятий рік постіль влаштовує долі підопічних їй дітей. А психолог Наталія Анатоліївна Черниш навчає їх таким необхідним законам взаємостосунків. У кожного з вас, дорогі читачі, є чим поділитися і передати свій безцінний досвід майбутнім поколінням в особі таких дітей.
Приєднуйтеся!
Чекаємо ваших дзвінків за тел. 044-253-04-83 та листів e-mail: VIpo2009@ukr.net (для ЮТІ). Сергій ЯКОВЕНКО