Життя - це рух, рух, який не стримує бажання, дає можливість реалізувати себе, показати, на що ти здатний, довести свою важливість у цьому світі. Щоб досягти омріяних результатів в улюбленій справі, не можна сидіти, склавши руки, шаленої слави ніхто не принесе на підносі. Треба діяти, рішуче і впевнено йти до мети, рухатись і не зупинятися. Ця, на перший погляд звичайна дівчина, знає про це. Іра Лимар почала займатися легкою атлетикою давно. Дівчина прийшла на поріг дитячо-юнацької спортивної школи міста Пирятина ще зовсім маленькою. Невпевненою ходою вона підійшла до спортивного залу і відчинила двері. Там на неї чекав тренер Анатолій Михайлович Холод. Цей чоловік став для Іри не лише тренером, а й другом, помічником, який завжди був поруч, людиною, на яку можна покластися. От із цього все й почалося… Виснажливі тренування, перші змагання, потім ще одні і ще. Дівчина займала призові місця, виборювала одну перемогу за іншою, приносячи радість тренеру та спортивну славу рідному місту. Бувало всяке: радість і біль, сльози і розчарування, поразки і перемоги. Та вона не здавалася, впевнено йшла до перемоги, тамуючи біль, вбиваючи втому. Іра рухалася, рухалася до останнього сигналу свистка. Ця виснажлива, але така улюблена праця не залишилася невідміченою. У 2007 році дівчина брала участь у Чемпіонаті України «Весняні ластівки». Іра там зайняла перше місце з бігу на 100 метрів. Це була надзвичайна подія у житті юної спортсменки, перша, але не остання. Ця перемога дала ще більший стимул для досягнення ще кращого результату. У 2008 році дівчина закінчує загальноосвітню школу I-III ступенів №6 м. Пирятин і успішно вступає до Київського Національного університету фізичного виховання і спорту України на спеціальність «Тренер з обраного виду спорту», а саме - легка атлетика. В університеті доля зводить Іру з Юшко Брониславом Миколайовичем, заслуженим тренером України та СРСР, професором, майстром спорту. Він готував багатьох спортсменів до олімпіад, змагань та чемпіонатів. Зараз він готує й Іру. Дівчина багато тренується, навчається і просто насолоджується життям. У цієї юної дівчини все тільки починається. Життя коротке і зробити треба встигнути все те, що задумано, те, що так шалено хочеться. Треба йти до мети, щоб там не було. І вона про це знає. Аліна Юнак
