Приручити? Хм… Неоднозначно і дискусійно. «Приручений – приречений…» - блукає думка десь у підсвідомості. Асоціативний ланцюг такий. Приручити – позбавити свободи, узалежнити, придушити індивідуальність, наступити на горло чиємусь неповторному «я», підлаштувати під потрібні стандарти, зробити нижчим, загнати у визначені рамки.
Щось середнє між неусвідомленою маніпуляцією, що прикривається благими намірами, і садизмом на початковому рівні. Можна й по-іншому. Приручити – приласкати, одомашнити, втихомирити, окультурити, грубо кажучи, олюднити. Уявлення про поняття змінюється в залежності від того, хто, якими способами і з якими намірами приручає.
Приручити по-милосердному. Без натяку на меркантильність. Вище добро, даруйте за пафосність. Маленька дівчинка із небайдужою душею знаходить худе облізле кошеня, що жалібно плаче під холодним дощем. Тягне його додому, вмовляє батьків дозволити залишити промокле заплакане звірятко, вкутує його в рушники, напуває теплим молоком, дає йому милозвучне ім’я, купає, розчісує, потай ділиться ласими шматочками і засинає під його вдячне муркотіння. Це альтруїстичне приручення. Благородно, похвально, але, на прикрість, поодиноко.
Приручити по-цинічному. Багатенький «татусь» садить на ланцюг корисливу леді. Взаємне використання і приручення. Він хоче жіночої краси і молодості, розваг, самоствердження. Вона хоче того ж за рахунок зелененьких папірців, що так смачно шелестять у його кишенях. Він її приручає: оберемками квітів, розкішним вбранням, закордонними мандрівками. Вона його – звабливими усмішками, красивими оченятами, грайливим щебетом. Таке приручення тимчасове: у нього – до перших стрункіших ніг і коротшої спіднички, у неї – до товстішого гаманця і більшої лисини.
Приручити в умовах ринкової економіки. Рекламними фокусами, спокусливими акціями, гігантськими знижками. Словами «мега», «супер», «найкращий», «унікальний», «номер один»… Підсадити, мов на голку, на «поживні» шоколадні батончики, збирання кришечок від «Кока-коли», чужомовний попсовий непотріб. Конкуренція – велика сила. Приручення – пастка: зрозумів, що зло – ті «Снікерси» і «Фабрика зірок», а вибратися вже не можеш.
Приручити в доброму значенні цього слова. Любов чарівною паличкою робить свої корективи. Ви перестаєте робити їй зауваження з приводу двогодинних розмов по телефону і вдвічі довшого ходіння магазинами. Ви благородно жертвуєте 198 серією «Не родись красивою» заради його футбольного матчу. Її беззмістовні теревені ви коректно називаєте «важливими розмовами». Кохання – це теж велика сила, навіть більша, чим вже згадана конкуренція.
Приручення немислиме без обмежень, компромісів, маленьких і трішки більших жертв. Але якщо воно врегульовує, вдосконалює, умиротворює, то чому б і ні? Може, приручений і приречений, але якщо хорошими руками, то хіба на любов і ласку. А хіба від такого хтось відмовиться?
Ярослава Тимощук
Фото Світлани Довгенко
|
