На різних етапах розвитку суспільства соціальний статус чоловіків і жінок змінювався. Сьогодні ніхто не стане сперечатися, що вони мають рівні права, а в деяких країнах навіть діють закони, які визнають злочином будь-яку форму дискримінації жінок.
Історія не раз ілюструвала, як змінювалася роль жінки у суспільстві. У Давній Греції жінки майже не користувалися жодними правами. А в Єгипті, навпаки, вважалися повноправними членами соціуму. Вони могли брати участь у громадському житті, займати державні посади, володіти нерухомістю і навіть розлучатися.
Не так давно, в ХІХ ст., деякі політики доводили, що право голосу можуть мати лише ті, хто має нерухомість чи був учасником бойових дій. Та вже наприкінці того ж таки століття у багатьох куточках світу піднявся рух суфражисток, які боролися за надання жінкам виборчих прав. Одна з таких активісток Емелін Пенкхерст заснувала 1902 року в Англії Жіночий соціально-політичний союз.
На початку ХХ ст. більшість демократичних країн надали жінкам право голосу, а вже з 50-х рр. вони вже починають керувати державами. Варто згадати ізраїльтянку Ґолду Меїр, котра народилась у Києві. 1948 року вона стала заступником міністра закордонних справ, пізніше – головою зовнішньополітичного відомства.
У 1969 році вона була обрана прем’єр-міністром держави Ізраїль. Не забуваймо і про Марґарет Тетчер, «залізну леді», першу у Великобританії жінку-прем’єра. Вона пропрацювала на цьому посту довше, ніж будь-який інший глава кабінету – 11 років.
ХХІ ст. заявило про себе як епоху глобалізації суспільства. Політика також не стала винятком. Жінка при владі та ще й на керівній посаді ні в кого не викликає подиву. Анґела Меркель, Гілларі Клінтон, Кондоліза Райс, Ірина Хакамада, Юлія Тимошенко – це далеко не повний перелік сильних і впливових жінок у політичному житті своїх країн. Своїм прикладом вони доводять, що сім’я і діти, куховарство і домашні обов’язки – не єдина сфера їхнього діяльності. І якщо раніше жінку називали слабкою половиною людства, то сьогодні з цим можна посперечатися.
Жінка в політиці – це активна, мужня, сильна духом, розумна, дієва і рішуча людина, не позбавлена при цьому властивого жінці шарму.
Якщо говорити про Україну, то у світлі останніх політичних подій спадає на думку акція протесту під Будинком Уряду. Молоді дівчата висловлювали обурення, що в Кабінеті Миколи Азарова немає жодної жінки-міністра, хоча в Адміністрації Президента жінки працюють.
Мимоволі пригадується підручник з історії, в якому було написано: «У традиційних землевласницьких суспільствах трудові обов’язки були чітко розподілені…».
Тетяна Лемешко, Полтавський педуніверситет
Фото Юлії Сабадишиної
|
