Шановна редакціє! Мене звати Наталія Антіпова, я проживаю у місті Смілі Черкаської області. Чотири роки тому закінчила міську загальноосвітню школу №7, а тепер навчаюся в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, вивчаю прикладну математику. Вірші пишу з 12-ти років, друкувалася у шкільній газеті, газеті «Акцент» та альманасі письменників Смілянщини «Клекіт». А взяти участь у цьому конкурсі, мені порекомендувала мій науковий керівник Любов Миколаївна Дяченко-Лисенко. *** Пробач, якщо ти уже спиш, Всміхнись, якщо ще пам’ятаєш, Захоплюй, замрій і залиш Всі згадки від пекла до раю. "Довершені” тексти пісень Сучасних ніхто не відчує. Не бійся забути усе, Флеш-пам’ять тебе не врятує. Плід сонця іще не достиг, А вже у багатті згорає. Дивися на видимий сніг – Багаття зими запалає.
Душа не згадає пісень Сучасних, злетівши у небо, – Не йди у "довершений” день, Не йди від пітьми і від себе. *** Солодке вино побачень. І кислий кефір прощання. О, що я для тебе значу, Якщо не терплю знущання? І що ти в пітьмі відчуєш, Якщо я прийду у тиші, І ніч казкову змайструю? – Ти зорі, як хліб, розкришиш По небу, впадеш в обійми, – Чи зразу тікати схочеш? – О, тільки не йди – постіймо, Дозволь заглянути в очі, Сказати, що я кохаю, Сказати, що ти єдиний, Свіча, що вночі палає – Це ти. – О, моя людино. Фото М.Максименка
|