Завжди існувала потреба знайти свою «споріднену душу», «свою половинку», тобто ту єдину людину, у спілкуванні з якою виникало б відчуття найбільшого душевного комфорту, тобто щастя. Чому взагалі виникло таке поняття - половинка? Люди завжди прагнули до щастя, любові. А любов могла бути забезпечена тільки наявністю близькості інтересів, ідеалів і моральних засад чоловіка та жінки, які зустрілися. У прагненні знайти свою половинку є щось більш глибоке, ніж просто бажання створити щасливу пару. У системі світобудови дві форми буття (чоловіки та жінки), взяті окремо, не створюють нічого. Але їх з’єднання дає життя, народжує творчість. У багатьох міфах і духовних джерелах згадується про половинки, про їхній пошук та прояви. Платон у діалозі «Бенкет» говорить про те, що Зевс розсік душу надвоє, щоб тинялися по світу дві половинки у пошуках один одного. Таким чином, половинка - це та людина, у відносинах з якою розкривається Божественність. Це найбільше непереборне бажання пізнавати себе, розвиватися, рости відокремило нас від єдиного Джерела і ми вирушили у неймо¬вірну подорож, зване Життям. Так що життя - це не випадковість, це вираз найсильнішого бажання прорости і розквітнути. Саме Любов дає можливість знайти, пізнати і прийняти свою половинку. Тому перед кожним з нас, рано чи пізно, постає проблема вибору: кого любити? «Вийти заміж не важко. Важко добре вийти заміж », - каже народна мудрість. Приймати важливі рішення простіше, якщо провести аналогію з простими та повсякденними речами. Наприк¬лад, що спільного при купівлі взуття та виборі супутника життя? Від¬правившись у магазин за новою парою взуття, перше, що поміча¬ємо, - це приголомшливі лакові чоботи на шпильці. Захоплення в очах і готовність купити №1! Не мій розмір і повнота? Це не проблема!... Насилу застібаючи блискавку, відчуваєш себе сестрою Попелюшки, на ногу якої таки вдягли туфельку. Встаєш і розумієш, що колодка незручна, але ... побачивши розкішне віддзерка¬лення своїх ніг у дзеркалі, забуваєш про свої страждання! .. Ми можемо стати щасливими власниками шикарного «призу», але зовсім нещасними через неможливість вільно ним розпоряджатися. Ідеальна пара - це коли відбува¬єть¬ся щільний стик, на кожну опуклість знаходиться своя увігнутість. А якщо партнер спочатку скарлючився літерою «Z», щоб відповідати запитам іншого, - нічим хорошим це не скінчиться. Всяке диво меркне, коли втрачаєш свободу... Після таких тортур хочеться якомога швидше знайти що-небудь більш відповідне. Наприклад, класичні «лодочки» твого розміру і фасону, тільки шов на п’яті заважає. Та, що там, це ж така дрібниця! Якщо на початку знайомства якийсь недолік (у вашому розумінні цього слова), який є у вашого обранця, викликає у вас роздратування, то через кілька років це буде доводити вас до сказу. Тому про свої звички найкраще поговорити до весілля, без натяків і недомовок. Туфлі ще не купила, а мозоль уже намічається! Якщо шов пом’якшити не можна, краще пошукати іншу пару. А ось і чудові шкіряні черевики. На нозі сидять чу¬дово, все подобається, все вла¬штовує. Щоправда, взуття ще жорст¬кувате, та й фасон мало зна¬йомий. Але ж шкіра - елас¬тичний матеріал, через пару днів - розтягнеться. За цей час можна звикнути і до цієї моделі ... Ідеальних людей не буває. А наше завдання - знайти людину, з вадами якого ми можемо миритися. Адже пара існує до тих пір, поки кожен готовий працювати над собою, змінюватися, щоб коханій людині було добре. Зверніть увагу: змінюватися, а не міняти іншого! Це легко досягається через спілку¬вання. Швидше за все, знайдено те, що потрібно. Можна платити. Хоча, існує ще варіант виготов¬лення взуття на замо¬влення, з індивідуальною колодкою і поса¬дкою по нозі з абсолютним комфо¬ртом. Шкода, тільки, що чоловіків не роблять на замов¬лення, з урахуванням побажань клієнта. Туфлі замовити можна, а ось чоловіка нового шукати не варто - не так вже й складно бути уважною до коханої людини і вести з нею діалог, від якого виграють обидва. Чи не так? Готовність зустріти свою половинку визначається високим ступенем розвитку людини, і потрібно досягти достатньої цілісності та завершеності в самому собі, щоб ця подія напевно відбулася. Таким чином, половинка приходить до людини, коли вона готова її прийняти, тобто коли сам стаєш половинкою. Проблеми з пошуком половинок виникають тоді, коли її шукають десь і в комусь. Власний розвиток - ось основний шлях пошуку своєї половинки. Найголовніше, що дає духовність, - пошук своєї половинки йде не «на стороні», а всередині себе! І чим глибше людина розкриє свою суть, тим легше їй знайти свою половинку, а точніше - відкрити її в людині, яка знаходиться поруч. Ще раз згадаємо, що істинним критерієм усіх подій є особисте зростання і збільшення любові до себе і людей. Пропоную пройти простий тест «Чи любите ви себе». Відповідаючи на запитання цього тесту «так» чи «ні», можна спробувати розібратися в собі й у відношеннях з оточуючими: 1. Чи відчуваєте ви себе добре таким, який ви є? 2. Чи вважаєте, що вас переслідують невдачі? 3. Чи звіряєте свій вчинок з думкою оточуючих? 4. Чи маєте звичку згадувати колишні розмови і ситуації, щоб зрозуміти, як діяли інші люди в подібних випадках? 5. Чи відчуваєте ви збентеження, коли вас хвалять у вашій присутності? 6. Чи можете ви тривалий час перебувати на самоті? 7. Чи відчуваєте безсумнівну залежність між матеріальним становищем і душевним комфортом? 8. Чи часто відчуваєте побоювання, що станеться найгірше? 9. Чи важко вам проявляти свої почуття до інших? 10. Чи можете протистояти людської спільноті, в якій живете? За кожну відповідь «ні» на запитання з 2 по 9 отримуєте 5 балів, за відповіді «так» на питання 1 і 10 - 5 балів (відповідно, за решту відповідей «так» і «ні» - 0 балів). 35-50 балів - ви себе любите, значить, любите і інших, що більшою мірою зумовлює ваші успіхи і життєрадісність. Завдяки цьому ви отримуєте від оточуючих позитивні стимули, і «корабель» вашого життя пливе під вітрилами. Відчуваєте свою необхідність і вважаєте, що життя має сенс, у всякому разі, здатні додати їй необхідний індивідуальний сенс. Умієте оцінювати достоїнства інших. Допомагає вам і те, що ви вважаєте себе особистістю з достоїнствами і потенційними можливостями. 15-30 балів - важко сказати, чи любите ви себе. Напевне, ви рідко думаєте про це. Ви не завжди використовуєте всі свої здібності, звертаєте надмірну увагу на свої слабкості, а також на слабкості інших. Це може викликати у вас хвилинну неприязнь до самого себе, неможливість відволіктися від власної особистості, дарувати іншим увагу і любов. 0-10 балів - ви, напевне, не любите себе. Очікуєте, що з вами станеться погане і, зізнайтеся, ці ваші очіку¬вання нерідко збуваються. Бувають миттєвості, коли ви ненавидите себе і в результаті приймаєте помилкові рішення. Настав час змінитися. Подумайте про це! Будьте гідною половинкою, і поряд з вами буде гідна вас половинка. Саме за нашими взаєминами, можна судити про нас самих. Не можливо бути щасливим без правильних, щирих взаємин. Коли люди стикаються з реальністю, їх ілюзії руйнуються. Чим правильніше у людини вибудувані взаємовідносини, тим щасливішою вона буде. Чому ж так важлива ця залежність щастя від правильно побудованих взаємин? Тому що потреби, які можна задовольнити тільки у взаєминах, найбільш важливі, найбільш незадоволені. Ці потреби зумовлені самою природою. Життя людини - це процес задоволення потреб. Невпевненість у собі, страх, дратівливість, пасивність і не цілеспрямованість - це результат поганого задоволення людиною своїх потреб. Хто більш цілісно і повно задовольняє свої потреби, - стає більш щасливим і перемагає в життєвих ситуаціях. Чим більше розвинений і багатий внутрішній світ людини, тим довше він може шукати якісний об’єкт для задоволення своїх потреб у найкращому розумінні цього слова. Наприклад: вибір, де попоїсти - вдома, в ресторані або на смітнику? Які потреби існують у людини? Денис Філімонов у своїй книзі «Наставник потреб» дає дуже чітку характеристику потреб людини. Їх можна розділити на 2 типи. Вроджені (ВП) (їжа, сон, секс, і дуже багато інстинктів - вроджені програми поведінки людини). Вони грають роль фундаменту у системі потреб. Саме вони з дитинства формують у нас такі риси характеру як допитливість, інтерес до своєї діяльності, спонтанність, творче мислення, щирість, енергійність, природність. Така людина у спілкуванні вільна і щаслива. Не розвиток, а часті обмеження, тягнуть за собою втрату інтересу до життя, до себе. Духовні (ДП) (як надбудова над вродженими потребами, які з’являються у людини в перебігу життя. Це - цінності, пере¬конання, мрії, почуття). Оскільки ДП надбудова над ВП, то і їх емоційне переживання менш сильне, ніж емоційне переживання ВП. На основі потреб людина формує свою систему цінностей. Якщо вона вкладає багато сил, енергії не в головні потреби, то вона програє. Як розібратися у своїх потребах: усвідомити всі свої потреби, розподілити їх за важливістю, за пріоритетністю. Всі потреби узгоджені між собою. Якщо людина намагається задовольнити одразу кілька потреб і зробити багато справ відразу, то їй важко зосередити свою увагу. І ситуація виглядає нерозв’язною. Звідси і скарги людей, яких називають невдахами, - нездатність виявити головне і зосередити на ньому свою увагу. Людина щаслива і задоволена, коли її система потреб гармонічна і цілісна, а не розрізнена і хаотична. Причина потворних систем потреб - відсутність зрозумілих, психологічно правильних знань, які відразу ж можна втілювати у життя. Коли змінюються наші потреби - змінюємося ми самі. Сильний інтерес до чого-небудь змінює наші потреби. Вивчаючи нове, людина формує себе і свої нові потреби. Формуючи себе, вона контролює своє життя. Які потреби ми хочемо задовольнити у шлюбі? Турботу про себе – це основна потреба людини. Турботу про інших - це найбільша турбота про себе. Задовольнити потребу у спілкуванні, власній значущості, любити і бути коханим, обмінюватися тим, що маєш. Бажання заради задоволення призводить до залежності. Всі люди - в тій чи іншій мірі жертви застарілих норм суспільства. У багатьох людей ще не встигають сформуватися духовні потреби, як вони вже по вуха зв’язані зі своїми партнерами. У їх житті щодня відбу¬вається одне й теж саме. Саме ці взаємини називаються звичайними. Шлюб, як правило, робить одну важливу функцію, він робить усі мінуси взаємовідносин помітними. Все залежить від якості відносин: чим гірше вони, тим більше шлюб забарвлюється в більш похмурі тони. Зазвичай, після укладення шлюбу спливають неприємні якості, які до цього хто-небудь із партнерів не зміг розгледіти. Багато людей прагне до шлюбу і це - їхня мета. Вони прагнуть знайти підходящого партнера, стабільності й захищеності. Але сам шлюб цього не гарантує. Вони розглядають спільний розвиток і хороші відносини як те, що вони повинні отримати, ставши з партнером чоловіком і дружиною. Але відбувається по-іншому: вони знаходять не кращого партнера і мучаться, не розуміючи, що відбувається. Як правило, пари утворюються стихійно, без чіткого розуміння, хто саме потрібен у якості партнера. Без чіткого розуміння хто нам підходить, ми спілкуємося з людьми, які нам не підходять. Багато людей знаходять собі зручного партнера - і їх це влаштовує! Які ж тоді у них потреби, якщо це їх влаштовує?! Звичайні відносини - результат несамостійності й наслідування біль¬шості. Виникають суперечливі взаємні почуття: вони і люблять, і ненавидять один одного. Вони і розлучитися не можуть, і стосунки не розвивають. До кінця своїх днів вони будуть жорстоко мучити один одного і тільки. Єдиний вихід зі звичайних відносин - це особистісне та духовне зростання, зміна способу мислення, правильний пошук і вибір партнера. Дуже важливо пам’ятати: партнера змінити не можна, потрібно відразу робити правильний вибір. Олена СОРОЧИНСЬКА, психолог, консультант з питань сім`ї та розвитку особистості VUkraine2009@ukr.net – О. Сорочинській Фото Світлани Довгенко
