«Чув, що фільми жахів дивитися шкідливо. Чи правда це?»
Костянтин Фесенюк, Закарпатська обл.
На запитання відповідає диякон Олександр Горай,
м. Полтава:
- Кінофільм відноситься до синтетичного жанру мистецтва. У ньому сценічна дія нероздільно поєднана із музикою та співом; геній режисерської думки втілюється як завдяки прекрасній грі акторів, так і завдяки яскравим образам віртуального світу. Сучасні технології відкривають широкий вибір засобів передачі головної ідеї автора кінострічки. Дехто робить це завдяки підкресленню чи то природних здібностей людини, чи то краси природи? не виходячи за рамки видимого світу. А дехто, навпаки, намагається передати глядачеві втілення свого задуму, створюючи свій фантастичний світ. Яким він буде, - залежить від внутрішнього світу автора.
Тепер розглянемо з вами фільми жахів. Сама назва цього жанру кіномистецтва змушує замислитися: фільм спрямований на те, щоб налякати. Виникає природне запитання: а навіщо? Невже стресів протягом життя мало, що ми раз за разом стискаємо свою душу холодними обіймами жахливої фантазії невідомої нам людини, змушуючи серце тріпотіти від переляку. Але, крім цього, у фільмах жахів криється ще багато небезпек, які відразу і не побачиш. Одна з них – ідейна спрямованість творів. Через усі стрічки простежується певна закономірність сюжету: у світі є зло; зло світу сильніше від людини; наші уявлення про методи боротьби зі злом неправильні; зло подолати неможливо.
Людина, яка дивиться фільми жахів, поступово переносить їхні головні засади у власні життєві ситуації. І коли людина зустрічається зі справжнім злом, тоді вона: відчуває страх і розпач від безвихідності, мальовниче зображеній героями кінострічок; намагається боротися зі злом абсолютно неправильними методами; не бачить, що те, з чим вона зустрілася, є злом.
Ще одна небезпека, яку я побачив у фільмах жахів, – це зображення головного героя, якому підсвідомо буде симпатизувати і, навіть, асоціювати із собою глядач, у постійному контакті, у прямому спілкуванні із темним, демонічним світом. Тобто людина, яка дивиться фільм, ніби проживає вигадане життя разом із головним героєм, а іноді - і замість нього. Я не думаю, що кожний глядач із захопленням сприйме ідею побувати на місці жертв різних монстрів, але насправді, підсвідомо, він там знаходиться кожного кіноперегляду. Задумаймося, яка небезпека чекає на глядача тоді, коли зло показане як позитивний персонаж.
Підсумовуючи все вищесказане, хочу звернути вашу увагу ось на що. Будь-яка зустріч із злом - небезпечна. І навіть у віртуальному вигаданому світі такі зустрічі стають для нас руйнівними. Крім картинок і звуків, у стрічці є ще щось – її внутрішнє духовне наповнення, яке безпосередньо впливає на наші душі. Я закликаю всіх не допускати ще і через кінематограф входити злу у свою душу. Це дуже небезпечно.
|
