Я стану вітром темної ночі, Або ж сонцем дня, для тих хто захоче. Для кожного різна. Своє амплуа. Для когось весела, для інших сумна…
Для друга, мов райдуга схожу з небес, Я знаю, він мене прийме й без всяких чудес. А ворог чекає як грім я прийду, Вважає, що я лиш накличу біду. Та кожного разу, не те амплуа. Для когось весела, для інших сумна…
Для рідних мов зернятко сіяне в полі, Яке проростає і тягнеться вгору. Для вчителя ж книгою буду читатись, І з кожним уроком все більш відкриватись…. Тож видно, я різна, не те амплуа. Для когось весела, для інших сумна….
Для себе ж,я мов та самотня тополя, Немов і на місця,та ж пошуках долі, А поки у мене лише амплуа. Для когось весела, для інших сумна…. Анастасія Теслевич