Здається, нашу Диканьку знають всі. Вона мальовнича, багата на пам’ятні місця, з якими пов’язано чимало визначних історичних подій, славиться місцевим колоритом і самобутніми традиціями, стародавніми пам'ятниками культури та природи. У нас створено регіональний ландшафтний парк "Диканський", на території якого знаходиться п’ять пам’яток архітектури – Тріумфальні ворота, Троїцька церква в с-щі Диканька, Троїцька церква в с.Великі Будища, Миколаївська церква та дзвіниця та сім пам'яток природи - "Кочубеївські дуби", "Бузковий гай", "Ялиновий гай", «Фесенкові горби», «Виходи пісковиків», «Писарівщанський лісопарк», у тому числі загальнодержавного значення – урочище "Парасоцький ліс". За межами Парку знаходяться заповідні об’єкти – урочище «Яворівщина», балка «Пустовітка», Лісосмуга Ізмаїльського та інші, не менш цінні та привабливі місця. Такої кількості об’єктів культурно-заповідного фонду немає в жодному із 25 районних центрів Полтавської області. Оспівана М. В. Гоголем, О. С. Пушкіним, М. К. Башкирцевою, Диканька здавна приваблює неослабну увагу численних туристів і відпочиваючих. Особливо цікавими є легенди та перекази про часи правління Кочубеїв на Диканщині. Одним з чудових творінь того часу став розкішний двоповерховий князівський палац (на жаль до цього часу не зберігся), де налічувалося більше 100 прекрасно оздоблених і обставлених кімнат, серед яких була картинна галерея, бібліотека, бальна зала, оранжерея і навіть домова церква Марії Єгипетської. 3 серпня 1820 року як парадний в'їзд до садиби Кочубеїв було відкрито Тріумфальні ворота, споруджені в пам'ять приїзду до Диканьки імператора Олександра I. Це єдиний в Україні пам'ятник культури, що увінчує тріумф перемоги у Вітчизняній війні 1812 року з французами. За часів правління Кочубеїв з’явилися перші архітектурні споруди – Троїцька церква 1780 року в с-щі Диканька в стилі пізнього барокко (єдина в Україні пам’ятка архітектури тісно пов’язана з творчістю М.В.Гоголя) та Миколаївска церква 1794 року (під якою знаходиться родинна усипальниця Кочубеїв, де поховано 5 князів та 3 княгині славного роду) з дзвіницею. Ніде в світі немає такої, як у Диканьці, Бузкової ями. Закладений В. П. Кочубеєм у 20-х роках XIX ст. в кар'єрі глибиною до 5 метрів, де добувалася глина для цегельного заводу, Бузковий гай площею 2 га з часом став унікальною пам'яткою садово-паркового мистецтва. І ніде більше в світі не проводиться таке своєрідне свято "Пісні Бузкового гаю", яке відбувається щороку в травні на мальовничій південній околиці Диканьки, біля Пивоварських ставків, по обидва боки яких розкинулися знаменитий Бузковий гай та Ялиновий гай. Славляться оспівані О.С. Пушкіним у поемі "Полтава" вікопомні Кочубеївські дуби, що стоять неподалік у Миколавському лісі на старовинному Полтавському шляху. Кочубеївські дуби - пам'ятка природи вікових дерев, охороняється Законом України з 1964 року. Це 4 велети віком близько 800 років з діаметром стовбура 1,5-1,8 м і висотою 20-22 м, що залишились від дубової алеї, яка прикрашала в'їзд до першої садиби Кочубеїв. За легендою, біля одного з велетенських дубів з 14-аршинним обхватом, що не зберігся, юна Марія (Мотря) Кочубей зустрічалася з гетьманом України Іваном Мазепою. Збереглися з кочубеївських часів і Пивоварські ставки. З джерела, що знаходиться у вершині Верхнього ставу брали воду для виготовлення пива, яке славилось у всій царській Росії. Крім заповідних об’єктів на території Диканського району існує дуже багато мальовничих місць та живописних краєвидів, які приваблюють жителів району та туристів. Скарбом на теритоії РЛП “Диканський”є тихоплинна красуня річка Ворскла, вона впадає у Дніпро. Притоки Ворскли – Мерла, Добришин, Ковжига менш наповнені і пересихаючі, але це улюблені місця туристів, рибалок та грибників. Щоб краще познайомитися з флорою та фауною річки можна вирушити в одно-, дво- або трьохденну туристичну подорож на човнах під керівництвом інструкторів та в супроводі екскурсовода РЛП “Диканський”. Маршрут починається в с.Лихачівка Котелевського району, проходить через с.Карабазівка Зіньківського району, с.Кардашівка, с.Писарівщина, с.Михайлівка Диканського району з відвідуванням пам’яток архітектури та природи даної місцевості: урочища Лапівщина, урочища Михайлівщина, Свято-Троїцького жіночого монастиря та Писарівщанського лісопарку, Фесенкових горбів, Музею українського весілля та Троїцької церкви с. Великі Будища, парку Антуана Томаса, Виходи пісковиків, Буцького озера, Личкових лоз, балки Полузир, лісомисливського господарства, Парасоцького лісу, чернечих печер. На території РЛП «Диканський» знаходиться Троянівське водосховище, штучно створене в 1977 році, займає площу 150,3га. Відпочиваючі мають можливість покататися на човнах і зайнятися спортивно-любительським рибальством, адже тут водиться карась, щука, короп, окунь, лящ, лин, плотва. Водосховище межує з Сербинським полем, на якому в січні 1658 році стався бій між військами Мартина Пушкаря та Івана Виговського, а через 10 років – битва між ворогуючими гетьманами П.Дорошенком та І. Брюховецьким. Неподалік знаходиться Урочище “Ріг” – це правічний ліс з цінними породами листяних і хвойних дерев. Ще до першої згадки про Диканьку (1658р) лісом володів полтавський полковник Яків Остряниця. Саме тут, селилися перші козаки – переселенці з Правобережної України, заснувавши козацькі слобідки Воронянку та Залісянку. Цікаву історію і дивовижні краєвиди має село Чернечий яр Диканського району. Про цілющу воду чернечеярського джерела знають далеко за межами Полтавської області. Вибита громом наприкінці 19 ст. криничка й досі дає надзвичайно чисту холодну воду, яка має чудодійну силу. В околицях села проходили зйомки художнього кінофільму “Подсолнухи” (1969р) з Софі Лорен і Марчелло Мастрояні в головних ролях та двосерійна кіноепопея “Они шли на Восток” (1964р) з участю Жанни Прохоренко. У 2008 році знято дитячий художній фільм «Пригоди на хуторі поблизу Диканьки». Чернечі печери, що є залишками Великобудищанського Преображенського жіночого монастиря, розташовані на крутих схилах Яковенкового яру. Печерний скит, який за передбаченнями діяв у 16-17 ст., приваблює своєю таємничістю, легендами, незвичною історією. Це унікальний пам’ятник археології – один з небагатьох, відомих в Україні. У 70-80 роках 18 ст. монастир було переведено у нове наземне приміщення, збудоване В.Л.Кочубеєм у с.Чернечий Яр, а пізніше в с.Писарівщина Диканського району. По дорозі до с. Михайлівка знаходиться Балка “Полузир”. Саме тут, на Бикеті, поряд з невеликим ставком до революції на обширних плантаціях вирощувався хміль для знаменитого Кочубеївського пива. Тут розміщена база державного лісомисливського господарства “Диканське”, яке має 56,2 тис.га мисливських угідь і пропонує різні види полювання, зокрема, на самця козулі, дикого кабана, пушного звіра. В старовинному куточку балки розташоване Буцьке озеро – там сходиться ліс із степом, а в густих зарослях гніздиться багато водоплавної птиці. На в’їзді в с.Михайлівка приваблюють зір камені-велетні, що ростуть прямо із землі – це геологічна пам’ятка природи «Виходи пісковиків». А в центрі села розкинувся невеликий за розміром але цікавий за змістом парк Антуана Томаса, створений французом на зразок Булонського лісу в Парижі, до якого саджанці дерев та кущів, насіння квітів присилалися прямо з Франції. Незайманістю природного ландшафту характеризуються околиці села Кардашівка. Навколишні низинні ліси надзвичайно багаті їстівними грибами. У притоці Ворскла Добришин з заплавами та численних сагах і плесах водиться багато риби. А в одному з небагатьох заповідних місць Полтавщини – Урочищі Лапівщина – на заболочених луках гніздиться сірий журавель, занесений до Червоної книги України. І це ще не всі місця, які милують своєю чарівністю, приваблюють загадковістю і запам’ятовуються назавжди. Всі вище згадані об’єкти входять до туристичних маршрутів, якими можна пройти пішки, проїхати на конях, велосипедах, човнах або автотранспорті. Крім того, дирекція РЛП “Диканський” пропонує пізнавальні екскурсії з елементами гри для учнів молодших класів, навчально-пізнавальні екскурсії для учнів середніх та старших класів, природоохоронні екскурсії. Отож, завітайте на Диканщину – до унікального, мальовничого, заповідного куточку Полтавського краю.
