Дуже часто образ кажана в нашій уяві має негативний, а почасти і страхітливий відтінок. Люди бояться їх і не знають, як поводитись при зустрічі з ними. Атож, чи не кожного з нас у дитинстві лякали, мовляв, йди додому, а то вже темно – прилетить кажан і заплутається тобі у волоссі. Негативного іміджу кажанам додають і численні гостросюжетні фільми, в яких образ кажана неминуче означає щось лихе. Особливо поширений острах перед крилатими сусідами у містах, де побачити кажана можна хіба що, коли він промайне у світлі вуличного ліхтаря. У селах люди значно краще ставляться до цих цікавих тварин, і кажани на горищі для багатьох означають, що оселя стоїть на гарному місці. В цій статті ми розкажемо, як правильно поводитись із кажанами, та чому вони потребують нашої доброзичливості. Усі види кажанів нашої фауни є виключно комахоїдними. Жоден з них не харчується, скажімо, кров’ю, чого бояться чимало українців. Вага комах, якими кажан ласує протягом ночі, може дорівнювати половині його власної ваги. Один кажан середнього розміру здатен з’їсти протягом ночі кілька тисяч комарів або інших комах, серед яких є чимало таких, що шкодять нашими садам та посівам. Таким чином, рукокрилі сусіди є помічниками сільського та лісового господарства і аж ніяк не становлять загрози людині. Кажани не будують собі сховищ і лише використовують існуючі природні укриття (підземелля, скельні тріщини, печери, дупла і порожнини під відсталою корою) або ж ті, які створені людиною (горища, підвали, різноманітні ніші у будівлях). Саме завдяки цьому ми інколи виявляємо їх з нами по сусідству. Взимку комах немає, тому всі холодні місяці кажани проводять у стані зціпеніння, розтягуючи незначні жирові запаси свого тіла на 5–6 довгих місяців відсутності їжі. Навесні кажани зазвичай залишають зимові сховища та переміщуються до більш теплих літніх помешкань. Кажан, що зимує або літує у вашому будинку, можливо прилетів до вас за сотні кілометрів, з північних або, навпаки, з північних регіонів, безпомилково знайшовши вузьку щілину, через яку можна потрапити у сховище. Деякі види кажанів є мігрантами на значні відстані. Навесні та восени такі види здійснюють перельоти на відстань до 2000 км. Протягом останніх десятиліть чисельності кажанів у Європі сильно скоротилась. Це стосується і України. Зменшення кількості придатних сховищ, використання пестицидів, низька плодючість кажанів (1-2 дитинчат на рік), вимогливість до сховищ та беззахисність стають причиною загибелі багатьох з них. Один вид української фауни вже сьогодні безповоротно зник... Тому усі 26 видів кажанів, що мешкають у нашій країні, занесені до Червоної книги України. Кажани оселяються у будинках, знаходячи там місця, де вони будуть захищені від мінливих зовнішніх кліматичних умов та хижаків. Кажани не здатні гризти проводку чи стіни, не пошкоджують меблі та не претендують на наші продукти. Все чого вони потребують – це затишку. Сховищами їм можуть слугувати підвали, горища житлових будинків та церков, порожнини за обшивкою стін, балконів, повітроводів, карнизів тощо. Найчастіше великі скупчення у будівлях утворюють влітку колонії самиць, які збираються разом для того, щоб дати життя новому поколінню та вигодувати молоком немовлят. Кажаненя народжується голим, сліпим і повністю залежить від догляду матері. Самиці з дитинчатами у цей період є вкрай вразливими, будь-яке турбування може призвести до загибелі кажанят. Повністю самостійними кажанята стають у півторамісячному віці. Взимку в будівлях знаходять лише деякі види. Зазвичай їх виявляють у щілинах поза рамами вікон, під жестяними бляхами карнизів, у повітроводах тощо. Під час сильних морозів чи тривалих відлиг кажани можуть прокидатись, шукаючи надійніше сховище. У цей час вони інколи потрапляють у внутрішні житлові приміщення. Нерідко, непоінформований сусід панікує, мовляв „розплодитись!” і шукає спосіб порятунку від неіснуючої проблеми. В цьому році відомо вже кілька випадків, коли люди скаржились на виявлених у під’їздах кажанів. Велике скупчення кажанів не є ознакою масового розмноження або спалаху чисельності цих тварин. Це означає лише те, що сховище, в якому розташовується колонія, відповідає певним параметрам, та до нього збирається велика кількість кажанів. Ваше горище може бути єдиним прихистком кажанів певного виду у районі чи області. Потурбувавши таку колонію або зруйнувавши її сховище, можна завдати непоправної шкоди популяції кажанів цілого регіону. Сховище може використовуватися кажанами впродовж багатьох років та навіть десятиріч. Оскільки всі види кажанів знаходяться під охороною законодавства України, винищення колонії та будь-які дії, які можуть нанести шкоду кажанам, є протизаконними. Щоб уникнути потрапляння кажанів з колонії всередину житлових приміщень, слід зашпарувати усі щілини, які сполучають сховище з приміщенням. Якщо льотний отвір (через який кажани вилітають назовні) розташовується поблизу вікна, треба затягнути вікно протимоскітною сіткою, або тримати його зачиненим з вечора до ранку. Якщо кажани потрапляють у житлові приміщення, пам’ятайте – це стається випадково. Часом кажани залітають у відкрите вікно, відчайдушно переслідуючи свою здобич – комах. Якщо не визволити кажана – він нагине. Виявивши кажана у приміщенні, будь-ласка, пам’ятайте – у цьому нічого страшного і небеспечного немає. Якщо це теплий період року, і кажан літає по приміщенню, розкрийте вікно та простежте, щоб він вилетів. Якщо тваринка заховалася – зачекайте до вечора – вона обов’язково вилетить. Якщо кажан сидить, найкраще буде обережно накрити його коробкою або іншою ємністю та просунути між поверхнею та ємністю картонку. Таким чином кажан опиниться у коробці, і його можна буде випустити ввечорі або вночі. Можна також обережно, одягнувши товсті рукавички, взяти тварину і посадити до коробки. Випускаючи кажана, переконайтесь, що він полетів, а не сів близько до землі, де його можуть вбити коти. Якщо ж ви знайшли кажана в морозний період, випускати його назовні не можна. Таких тварин зазвичай треба перетримати до весни (у спеціальних умовах) або помістити їх до сховища, в якому вони зможуть продовжити свій зимовий сон. Зараз, коли нарешті прийшла весна, кажани прямують у місця свого літнього мешкання. І якщо до вас завітають кажани, не варто їх лякатись їх або ж лякати їх самих. Вони повністю залежать від нашого доброго до них ставлення. А завдячюють вони нам чималим – ніч від ночі контролюючи чисельність комах, які можуть зашкодити людині та її господарству.
