Так само, як насилля породжує спротив, байдужість породжує зло. Чому ми не піклуємося про наших ближніх? Чому ми не можемо допомогти, коли нас просять? Чому ми відмовляємося? І які наші відмовки? Немає часу, дуже кваплюся, вибачте, немає коли… А насправді? Це просто БАЙДУЖІСТЬ. Навіщо я буду допомагати, якщо ніхто не бачить? Для чого подавати милостиню, якщо мені з цього немає ніякої вигоди? Якщо мені погано, то і нехай комусь погано буде. У глибині душі багато хто так і думає…
Якщо ми ідемо по вулиці й бачимо чоловіка, який лежить на землі, перша думка, яка пролітає у нашій голові, – п’яний. Бачачи людину, яка просить милостиню, говоримо собі: «а він прикидається», «сам винен». А як насправді? Ми навіть не намагаємося зрозуміти, не хочемо вникнути у суть проблеми, нам байдуже!!!
А можливо, людині потрібна допомога? Можливо, ще п’ять хвилин і вона помре, а саме зараз ми врятуємо чиєсь життя. Можливо, ця людина ще має своє призначення у цьому світі, можливо, згодом ми їй подякуємо? Ми не замислюємося над цим, бо нам БАЙДУЖЕ. Чому саме Я маю допомагати, нехай хтось інший.
Бачачи по телевізору заклики допомогти онкохворим, ми обов’язково думаємо, що це шахраї вирішили здерти гроші з чесних працьовитих людей. А можливо, зараз помирає ні в чому не винна дитина, доля якої нещаслива, і немає кого звинувачувати, бо просто так є. Хвороба вибрала її, і з цим нічого не зробиш.
Ніхто не замислюється над тим, що наша байдужість може поранити нас. Декілька днів тому я дивилася фільм, у якому жінка просила хлопця допомогти, мовляв, на людину напали, потрібна допомога. Натомість, хлопець відповів: «Нуль три – телефон безкоштовний», не знаючи, що там за будинком на сирій землі мучиться від болю і помирає його батько, якому він обіцяв завжди допомагати.
Як бачимо, доля часто повертається до нас спиною, так само, як ми відвертаємося від нужденних. Це закон бумеранга: зробиш зло комусь, воно обов’язково повернеться до тебе. Так само і з байдужістю. Ти ніколи не знаєш, що станеться у майбутньому. Зробиш добро комусь, воно тобі сторицею повернеться.
Анастасія Мозгова