... І коли їх погляги зустрілися, вона зрозуміла, що це - назавжди. Бо таких очей, як у нього, більше немає, адже тільки він може лише самим поглядом проникнути у глибини її серця та зачепити там ще досі незвідані струни. І здається, ніби душа співає, все навкруги займається у дивному танці, сонце світить тепліше, а проблеми, які здавалися серйозними, - зникають лише з одною його посмішкою. Земля зупиняє притаманний їй вічний рух, а час втрачає свою здатність втікати зі шаленою швидкістю, коли обійнявшись, вони не можуть розпрощатися, бо кохають один одного – по-справжньому...
Цікаво, а ви вірите у справжнє кохання? Можливо, його й взагалі не існує? Сергій Герасименко, 26 років: - Звичайно ж, кохання існує! Всі зустрінуть свою половинку - хтось раніше, хтось пізніше, але обов’язково. Я своє справжнє кохання вже знайшов (обіймає дружину), чого й усім бажаю. Даша Герасименко, 23 роки: - Я вірю. Це таке чудове почуття. Ти просто не уявляєш, як жити без коханої людини, і кожну секунду думаєш про нього.
Настя Шаповал, 27 років: - Я вірю, що таке почуття існує. Воно починається з хімічних реакцій в організмі і поки ці реакції діють, доти ми й кохаємо. Хоча весь спектр людських почуттів пояснити хімією неможливо! Тому досі це питання залишається риторичним і у кожного на нього своя відповідь.
Коля Баранов, 22 роки: - Є закоханість, а є і справжнє кохання. Це факт. Ми ж «не віримо», що йде дощ, світить сонце, ми це просто знаємо. То чому б просто не насолоджуватися цим почуттям, а не задаватися одвічними питаннями.