Вживання алкогольних напоїв серед української молоді набуває масового характеру і перетворюється у стиль життя. За даними дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, 40 відсотків українських підлітків вживають спиртні напої щомісяця. Алкогольна індустрія стрімко розвивається, шукаючи нові шляхи приваблення людей до алкоголю. Медики переконують, що популярна серед молоді „слабоалкоголка” – це навстіж прочинені двері до серйозного „захоплення” дорослими напоями. Найнебезпечнішими у цьому плані є, так звані, „алкопопи”: напої типу „ром-коли”, „джин-тоніків” тощо. Саме вони винайдені величезною алкогольною індустрією для того, щоб людина легко змогла перейти на міцні напої. Микола Бударін - лікар-нарколог Пирятинського поліклінічного від-ділення, що на Полтавщині, розповідає, що багато людей не вважають пиво небезпечним напоєм, але така думка – помилкова. Адже до пива організм звикає дуже швидко. Тому молодь, особливо школярі і студенти, повинні чітко розуміти й ус-відомлювати те, що пиво – це на-туральний алкогольний напій, який складається з води (91-93%), вугле-водів (1,5-4,5%) та етилового спирту (3-7%). І ще не повністю сформований організм не здатен витримати тієї кількості спиртного, яку його змушують переробляти. А звідси – нервові та фізичні відхилення, які можуть залишитися невиліковними протягом усього життя. Крім того, навіть незначна кількість алкоголю знижує працездатність на 20-25 відсотків. Отруєні алкоголем нервові клітини не можуть нормально функціонувати. Мозок не спроможний засвоювати нові знання, набувати нового досвіду. Помітно знижується пам’ять. Навіть незначні дози спиртного можуть спричинити запаморочення чи навіть втрату свідомості.
Хто винен, коли відстань від школи до закладу, де можна купити спиртні напої на всі смаки, – не більша 200 метрів. Куди дивиться міська влада? Куди дивляться директори і педагоги? Наприклад, у такому невеличкому містечку як Пирятин (Полтавська область), де всього-на-всього є чотири загальноосвітні школи, біля двох з них максимум за 200 метрів від шкільного подвір’я розташовані заклади, де без будь-яких проблем можна купити алкоголь на всі смаки. Школярі на уроках фізкультури кроси здають відстанню у кілька разів більші.
За останніми даними відділу ста-тистики у Пирятинському районі заре-єстровано близько ста „пітєйних завє-дєній” (авт. цитата), а культурно-розва-жального центру для молоді – жодного. Виходить, що ми самі штовхаємо своїх дітей у „кабаки”. А там - музика і диско-теки, бо куди хочеться у 15-18 років, як не на танці?! А там – красиві вітрини з всіляким питвом, то чому б і не випити, як воно ось поруч та ще й старші друзі весело „цокаються” пляшками? Який продавець чи бармен буде заглядати кожному у паспорт, щоб з’ясувати вік, - у нього ж зовсім інше завдання.
Що такий розклад комусь вигідний, - це зрозуміло, та не зрозумілий спокій тих пересічних громадян, які виховують дітей. Чому батьків не лякає незаздрісне майбутнє наступного покоління? Адже всі добре розуміють, що майбутнє залежить від те-перішнього. То чому не створювати альтернативні заклади відпочинку для молоді, де можна випити чай чи сік (за помірну ціну), послухати якісну музику, почитати розумну й цікаву літературу, поспілкуватися з друзями у приємній затишній атмосфері, знайти нових знайомих.
Надія СЕНЧИЛО.
