Тримаючи в руках черговий номер улюбленої газети, чи не задаєшся ти питанням: «А яка історія виникнення цієї самої газети? ». І дійсно, це ж слід було комусь вперше задуматися над тим, щоб передача нової, важливої інформації була не тільки усною, а й письмовою. Попередниками газет традиційно вважаються новинні повідомлення, що поширювалися у Древньому Римі про події в місті. Свитки, що переписувалися від руки, під назвою Acta diurna populi romani («Щоденні справи римського народу») вивішувалися на площах і доставлялися політикам або просто знатним городянам. Римські газети були дерев’яними дощечками, на яких записували хроніку подій. Новинні зведення, як правило, носили неофіційний характер, допоки Юлій Цезар не наказав в обов’язковому порядку поширювати звіти про засідання сенату, донесення полководців і послання правителів сусідніх держав. Першою у світі друкарською газетою став «Столичний вісник», який почав виходити в Китаї у VIII столітті. У неї вміщували укази імператора і повідомлення про важливі події. Газети друкували з дощечок, на яких вирізали ієрогліфи, покривали тушшю і робили відтиски. Ця технологія була вкрай незручною, оскільки дошка від частого покриття фарбою швидко втрачала свою якість, стаючи непридатною для використання. Впродовж подальших століть у газетах мало що змінилося: аж до винаходу в Германії в 1450-х роках Іоганном Гутенбергом друкарського преса, який дозволяв «розмножувати» текст і зображення, не вдаючись до послуг переписувачів. Газети (що були все тими ж переписаними від руки свитами з головними новинами) залишалися вельми дорогим атрибутом життя високопоставлених чиновників або багатих торговців. Своєї сучасної подоби газети почали набувати в XVI столітті. Тоді й увійшла до вжитку сама назва «газета» — по найменуванню дрібної італійської монети gazzetta, яку зазвичай платили за рукописний листок новин у Венеції. Вважається, що саме в цьому місті були утворені перші бюро по збору інформації — прототипи інформаційних агентств — і виникла професія «письменників новин» (себто журналістів). Ось такою довгою є історія виникнення газети, яка з атрибуту розкоші перетворилася у звичайний «збірник» цікавої та пізнавальної інформації для певної групи людей. Адже декому цікаві газети з найсвіжішими новинами з усього світу, іншим - новини спорту чи розважальна інформація. Хтось любить газети з безліччю кросвордів чи зі смішними анекдотами. Сучасна індустрія ЗМІ дозволяє обрати нам будь-які газети та журнали на наш смак і «по кишені». Професія журналіста нині зробилася дуже престижною. Головне для газети - знайти свою аудиторію, свого читача. І, звичайно, не обійтися і без свіжих ідей, щоб не загубитися у безмежному «океані» преси. Марія Піскун
