Марина Гавриленко народилася 14 січня 1993 року, проживає у місті Миргороді. У вільний від навчання час полюбляє писати вірші. Любові вже немає Тихо ніч окутала Землю й дерева, ліси і поля. І любов мою чисту, безсмертну вже не бачу я. Світанок вранці прийде, пташина заспіває та почуттів до тебе давно уже немає. Не знаю, чи кохала, чи що воно було, Любила і чекала тебе лиш одного, За тебе я молилась і снився щодня в снах, а зараз пустота залишилась в думках. Не знаю, чи забуду твої я очі карі, чи зможу жити і ступати по землі я далі. Любові, що палала в моїй душі, немає, Мої думки холодна ніч лиш знов займає. Зірки сіяють холодно, а місяць поливає Всю Землю білим світлом – кохання вже немає. Марина Гавриленко