Тож на мітингу був присутній сам міністр, його заступники, ветерани та представники молодіжніх організацій Кийвської області та школярі м. Ржіщева. «На кращих прикладах боротьби наших співвітчизників проти фашистських загарбників повинна виховуватися українська молодь», - на цьому наголошували учасники урочистих заходів, приурочених 65-й річниці Перемоги. Ця подія відбулася в рамках Всеукраїнської героїко-патріотичної акції «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Як зазначила заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова, «основний наголос цієї акції, яка проводиться по всій Україні, - це патріотичне виховання юнацтва і молоді». Кульмінацією акції стало закладання алеї пам’яті з 60-ти молодих дубів. До речі, село Чучинка, назване на ім’я річки, на берегах якої воно розташоване, виникло на початку XVIII століття. Згадуване в літописних джерелах за 1110 р. як місто-фортеця Чучин. У XI-XIII ст. воно обороняло південні підступи до столиці Київської Русі. Після об’єднання населених пунктів у 1921 році і з’явилася Балико-Щучинка, де під час Великої Вітчизняної війни 1-й Український фронт героїчно бився на Букринському плацдармі під час форсування Дніпра восени 1943 року. Цьому і присвячений один з найвеличніших військових меморіальних комплексів України - «Букринський плацдарм». Піднімаючись дубовими сходами до меморіалу, звертаєш увагу на весняний ліс. Тишу порушує лише легке шелестіння молодих дерев і рідкий спів птахів. Яка ціна цієї тиші? В уяві виникають картини жорстоких боїв, безперервний рев канонад, гул танків, різкі накази командирів, крики поранених… Проходячи мимо стел і монументів, звертаю увагу на імена і вік загиблих солдатів. Серед цих героїв, чиї імена на довгі роки застигли на мармурових плитах, - зовсім юні 18-річні хлопці. З якими відчуттями і думками вони йшли на смерть, які побажання вони сказали б нам, сьогоднішній молоді? Що змусило їх віддати своє життя, щоб жили ми, нинішня молодь? Такі питання мимоволі ставлю собі. Якою ж повинна бути наша подяка? Напевно, виявом нашої вдячності буде те, що ми дійсно цінуватимемо Батьківщину і свободу, цінуватимемо своє життя і постараємося залишити гідний слід в історії, як справжні патріоти. Володимир Біленко