Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени
Погода в містах
Реклама
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Головна » 2010»Вересень»23 » Мріє, щоб майбутня робота приносила їй тільки задоволення. Наші дописувачі. Вікторія Топала
15:09
Мріє, щоб майбутня робота приносила їй тільки задоволення. Наші дописувачі. Вікторія Топала
Вікторія Топала народилася 18 лютого 1993 року в м. Пирятин. Саме у цьому місті вона ходила до дитсадка «Дюймовочка» потім до загальноосвітньої школи I-III ступенів №3. Навчатися їй подобалося із самого початку, тому кожен рік закінчувала на відмінно. Улюбленими предметами були українська та зарубіжна література. Але доля розпорядилася по-своєму і у восьмий клас вона вступила з фізико-математичним профілем - до ліцею. З цього часу почала брати участь у районних та обласних олімпіадах з української мови, а також конкурсі імені Петра Яцика. Фізика і математика були захопливими, тому Вікторія не жалкувала, що вибрала саме цей шлях. Це навіть не заважало їй брати участь в олімпіаді з хімії. Можна сказати, що у школі вона цікавилась усім, що пропонували учням. Поза школою також вирувало життя – Вікторія відвідувала Будинок дитячої та юнацької творчості. Її цікавив театр. Тому кілька років поспіль вона брала участь у творчому конкурсі ім. Д. Луценка. Також виступала й у самому БДЮТ на різноманітних концертах. Останній рік у школі виявився нелегким - здача ЗНО. Підготовка розпочалася вже з вересня. Як результат, - золота медаль за відмінне навчання протягом усіх навчальних років. Далі розпочалася вступна кампанія до вишів. Тут нервів теж вистачало, але це, мабуть, не відноситься до Вікторії. Вона подала документи лиш до одного вишу на три напрямки. Для батьків досить дивним був цей вибір: журналістика, фізика та кібернетика. На бюджет вступила до двох перших. Вибір впав на журналістику. Це була мрія дитинства. Як і мрія про навчання у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка. Вона здійснилася. Розпочалося нове життя. Потрібно було майже все вирішувати самостійно. Вікторія знайшла багато нових цікавих друзів. У вільний час вона ходить по різноманітних виставках, до театру та кіно. Столиця їй сподобалась, Вікторія дуже рада, що навчається саме у цьому місті. На сьогоднішні дівчина багато бажань не має. Лиш, щоб сім’я її була здорова, а майбутня робота приносила їй тільки задоволення.
