Дорогі наші читачі!
Редакція отримує багато листів від вас із запитаннями про сенс життя, непрості стосунки з батьками, про те, чи потрібно пам’ятати заподіяне тобі зло і бути вдячним за добро, як вести себе, коли зрадили друзі, кохані. Відповіді на ці та інші ваші запитання ми будемо розміщувати на сторінці «Духовна світлиця».
Надсилайте їх на нашу поштову адресу: «Світ молоді», а/с №11, м. Пирятин, Полтавська обл., 37000, e-mail: sinyak@poltava.ukrtel.net залишайте на сайті www.SvitMolodi.at.ua або телефонуйте 0506315921.
На запитання відповідає диякон Олександр Горай, м. Полтава
Любов ніколи не минає
«Моя мама вдруге вийшла заміж, але я люблю свого рідного тата, тому дядю Толю не сприймаю, і навіть додому іти не хочеться. Знаю, що мама і вітчим від цього страждають. Як мені пересилити себе?».
Олег К.,
Житомирська обл
Любові, Олеже, ми маємо вчитися все своє життя. Це найвище, найбільше і найглибше почуття людини. Так, звичайно, ви любите свого тата – рідну та близьку вам людину. І це дуже добре. Я впевнений, що так само ви любите і свою матір. Але чи зможете ви відкрити своє серце для зовсім чужої для вас людини – вітчима? Чи має межу ваша любов? Якщо так, то, повірте мені, її потрібно розширяти. Це важко. Але Христос заповідав нам любити навіть своїх ворогів. Ви, Олеже, бажаєте щастя своїй матусі? Тоді примиріться з її вибором. Ваше неприйняття стане болем для вас трьох, унеможливить ваше життя. Ви зараз навряд чи щось зміните. Але та непримиренність, зло, яке отруює вашу душу, лише нашкодить як вам, так і вашим рідним. Наповніть своє серце любов’ю, і ви побачите, як зміниться все навколо.
Буду смиренним, і спасе мене Господь
«Мені дуже не подобається вчителька історії. Я не люблю її уроки і все те, що вона розповідає, хоча розумію, що історію потрібно знати. Що мені робити?».
Аліна Н., м. Кременчук
Будь-що, сприйняте нами, проходить через особистісну призму нашого сприйняття. Спробуйте, Аліно, частково відмежуватися від цього. Навчіться чути не тільки подразливі для вуха інтонації неприємної для вас людини, але й ту інформацію, яку вона до вас намагається донести. Спробуйте записувати те, з чим ви незгідні, і потім вдома шукайте підтвердження або спростування ваших думок. Намагайтеся вивчати курс предмету за підручником. Якщо ваш підручник не підійде, - значить, підберіть інший. Потрібно вміти знаходити вихід із будь-якої ситуації. Головне - робити це із посмішкою.
Не метайте бісер…
«Мені важко почуватися білою вороною. У нас віруюча сім’я. Ми щонеділі ходимо до церкви. Але про Бога, про віру поговорити з друзями, однокласниками не можу. Боюся, що мене засміють, от і роблю вигляд, що я така, як усі. Чи добре це?».
Людмила О., м. Харків
Людмило, не забувайте слів Господніх: «Не давайте святого псам і не кидайте перлів ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, не роздерли й вас». Дружіть, товаришуйте, більше того, станьте найкращою подругою для близьких вашому серцю людей. Станьте прикладом для інших, несіть світло вашої віри у любові до друзів, старанному виконанні обов’язків, у справах милосердя. Але в той момент, коли вам потрібно буде сповідувати свою віру в Бога, не мовчіть, адже «кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм небесним. А хто зречеться мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем моїм небесним». З терпінням та смиренням ставтеся до насмішок, згадуючи Господні настанови. Вдосконалюйтесь у християнських чеснотах, і нехай допоможе вам у цьому Бог.
Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода вам на небесах
«Мої друзі вважають християн нецікавими, обмеженими людьми, які завжди похмурі та невеселі. Чи справді це так?».
Наталка Л., м. Полтава
Апостол Павло писав: «Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною». Хто сказав, що християнам забороняється співати, танцювати, відпочивати на святах? Більше того, церква заповідає відпочинок у неділю та великі свята. Але все це не повинно зашкодити їхньому духовному розвитку. Будь що, зроблене нами у цьому житі, повинно бути освячене Богом. Кожного разу, роблячи якийсь вчинок, задавайте собі питання: «Чи угодна ця справа Богові?». Таким чином, ми повинні зважувати все у нашому житті, ставлячи у центр нашого життя Господа. Якщо ж усі наші думки та почуття знаходяться разом із відомим музикантом, значить, замість Господа своє серце ми віддаємо йому. Ну, а щодо обмеженості та не цікавості християн, то судіть самі: духовні фестивалі, форуми, науково-практичні конференції, соціальна робота у дитячих будинках, лікарнях, молодіжні з’їзди, дитячі табори, – все це невід’ємна частина сучасної Православної Церкви. Та більшість людей, не бачачи цього, продовжує жити усталеними стереотипами. Можливо, це відбувається тому, що жити так досить зручно. Але, на мою думку, такий підхід потрібно змінювати.
Третього вівторка кожного місяця о 1030 по Полтавському обласному радіо слухайте авторську радіопередачу єпископа Афанасія (Шкурупія) «Добродій. Духовні бесіди».
Газета "Добродій" – духовний порадник для справжніх християн і тих, хто хоче стати ними!
Передплатний індекс 23192.
Вартість передплати на 2011 рік:
1 місяць – 3 грн. 00 коп.,
3 місяці – 9 грн. 00 коп.,
на півроку – 18 грн. 00 коп.,
на рік – 36 грн. 00 коп.
|
