Понеділок, 23.10.2017, 18:07

Світ молоді

Інтернет-видання для школярів, студентів та молоді, яка хоче знати все!

Меню сайту
Реклама
Наше опитування
Що вас найбільше радує з приходом весни?
Всего ответов: 671
Міні-чат
300
Реклама
Коментарі
01.04.2016

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

приветик

12.09.2015

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

прівет

04.05.2015

УКРАЇНСЬКИЙ СОННИК

менi приснилось лелека i чорна лебiдь що це буде

21.04.2015

ПИРЯТИНСЬКИЙ ПЕЙСМЕЙКЕР НА 4 ГОДИНИ

Дуже приємно читати про земляків такі гарні новини. Так тримати, Ярославе!

01.04.2015

ДОБРОВОЛЕЦЬ З ПИРЯТИНА: У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ МЕНІ СПОКІЙНІШЕ, АНІЖ У ТЕПЛІЙ ХАТІ

Ми дякуємо таким чоловікам як Сергій Ящук. Нехай Бог береже їх, а ми будемо молитися за те, щоб вони повернулися до своїх домівок живими і неушкоджени...

Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Головні істини » Головні істини

Заповіді 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона (3)
(продовження)

ДЕ Б ТИ НЕ БУВ, ТИ — ВДОМА
Де б ти не був, ти — вдома. Це дуже важливо: скрізь почувати себе, як удома.
Нехай продуктивне творення супроводжує тебе до останнього дня. Не припиняй робити те, що ти вмієш і знаєш, — ні з пенсією, ні з віком, ні з інших причин та обставин. Треба робити навіть не маючи рук. Навіть умираючи — треба робити. Нехай не зупиняє тебе підступна думка: кому це залишиться? Творець підтримує тих, хто творить.
Небо любить тих, хто дарує життя і підтримує життя. Ніхто не знає, скільки, де і як йому жити. І ти не знаєш. Не переймайся цим. Зернина, що лягає в ґрунт, не журиться, коли і що з неї виросте. Вона просто росте через терня, тягнеться до неба. Так і ти чини, бо ти — зернятко Неба.
Люби життя таким, яким воно є. І воно полюбить тебе.
Не будь повільним ні в роботі, ні в думках. Мудрі люди кажуть, що рішення треба приймати не пізніше, ніж на сьомому подиху. Інакше — воно на шкоду.
Не зупиняйтесь на півдорозі. І ніколи не пояснюйте своїх учинків. Кому потрібно, той зрозуміє. А іншим тлумачити — шкода часу. Якщо комусь не подобається те, що ви робите, це їхні проблеми, а не ваші. Якщо людей обурюють ваші думки, ідіть від них. Не ви для світу, а світ — для вас.
Якщо ви будете поводитися невпевнено, вас будуть «пасти» і «вести». Будьте сильними і самостійними. Не треба й інших «вести». Це клопітна і невдячна справа. Краще за цим спокійно і зважено спостерігати.
Служіть, але не прислуговуйте. Не примушуйте інших служити вам задурно. Це завжди дорого обходиться.
Якщо хочеш, аби щось було зроблено, то роби це сам. І не відсувай надовго. Бо нині — то вже вчора. І ти маєш лише завтра. Усе, що робиш, роби з простотою.
Лікареві — лікареве. Господу — Господнє. Від Нього головні ліки і благодать. І кожен отримає їх за потребою, за вірою і волею в серці. Нема хвороби, яку б чоловік не здолав з Божою милістю. Проси, чекай і отримуй. Я бачив як дерево, в яке вдарила блискавиця, стояло всохле 6 років. А на сьомий — зазеленіло. Що тут казати про людину — дитину Божу.
ОДИНАДЦЯТА ЗАПОВІДЬ
Для себе я маю ще й 11-ту заповідь: не бійся. Нічого не бійся. Не бійся хвороб, вони гартують тіло і душу. Не бійся невдач, вони гартують волю. Не бійся старості — і вона не обтяжить тебе. Не бійся смерті — і вона тебе не засмутить. Не бійся своїх слабкостей і гріховності — усі ми такі в Бога.
Треба знати, яким ти хочеш бути і що робити. Так і чини. Так і йди по життю. І так тобі буде.
КОЛИ ТВОЄ СЕРЦЕ СПИТАЄ...
Якщо хочеш виправити близьку тобі людину, ніколи не сором її. Навпаки, хвали її кращі риси, підбадьорюй. І в приязній бесіді розкажи про свої недоліки, не торкаючись її, але так, щоб думка про них прийшла їй в голову. Цю думку навіюй поступово, щоб вона просочувалася в неї, як вода, якою вона час від часу освіжає свій рот. І тоді твоя порада допоможе цій людині виправити недоліки. Так і дітей виховуй. Дуже важливо, щоб дитина не росла жадібною.
Будь завжди готовий, щоб не зазнати сорому, коли твоє власне серце спитає. Пам’ятай про це, коли збираєшся щось робити.
Світ є таким, яким ти його бачиш, а не таким, як бачить сусіда і показує телевізор. Вір своїм очам і своєму розуму. Нехай не бентежать твоєї душі і не плутають твоїх кроків чужі погляди. Живи власною головою. Але правду і мудрість здобудеш лише в розмовах і міркуваннях з іншими людьми. Це розвиває розум більше, ніж книги. Той, хто слухає, має вісім вух. Той, що спостерігає збоку, має вісім очей.
Будь відкритим. Дивися людям в очі. Це обеззброює навіть звірів, не те що людей.
Ніколи не завершиться твій Шлях, якщо будеш кожного дня просуватися вперед, стаючи більш умілим, ніж учора і сьогодні. І при цьому будеш пам’ятати про свої недоліки і не мати гордості. Ніколи не думай, що ти досяг успіху. Смиренно йди за ним до кінця. Перемагай не інших, а себе.
Людяність — це коли ти ставиш себе на місце інших і враховуєш у першу чергу їхні інтереси.
Пізнавайте дух часу, щоб не відставати від нього. Але при цьому живіть моментом, будьте вірні одній меті моменту. Живіть одною думкою в один момент. Не треба робити нічого іншого, розкидатися. Тоді не буде другорядних справ, переживань і невдач.
У ЧОМУ ЩАСТЯ
Онук моєї сестри питає мене: «То в чому щастя, діду?»
— А сам ти як гадаєш?
— В грошах?
— Ні.
— У владі над іншими?
— Ні.
— В любові до жінки?
— Ні.
— В родині?
— Ні.
— В роботі?
— Ні.
— У вірі?
— Ні.
— В добротворенні?
— Ні.
— В мистецькому занятті?
— Ні.
— В друзях?
— Ні.
— В розвагах?
— Ні.
— То, може, в боротьбі. За свою землю, за свободу, за рідну мову, за віру?
— Ні.
— То в чому ж, діду?
— У всьому, що ти назвав. Але не поокремо.
НАВЧІТЬСЯ ЧЕКАТИ
Навчіться і вмійте чекати. І тоді переможете все. Навіть, якщо нічого вже не чекаєте доброго, все одно — чекайте. І коли нічого вже не можете робити, не просто сидіть і лежіть, а — чекайте. І навіть, коли відходите, — чекайте. Чекайте до прощального подиху.
ПЕРШЕ ОДКРОВЕННЯ
Чекають від мене одкровень, заповітного слова, що враз їх зробить дужими і втішними. Немає такого слова. Немає секрету. Зате є вода і є дорога. Пийте багато чистої води і багато ходіть. Вода промиє тіло й кістки. Дорога промиє думки. Все інше відкриється само.
Кажу вам: багато ходіть. Земля на те й кругла, щоб чоловік багато ходив і вертався. Повертався в свій Дім. Коли на душі жура, ходіть. І коли не дається трудне рішення, теж ходіть. За селом, за містом. Де трава, дерева й вода, а над головою — небо. І якщо вам зустрічатимуться люди, кланяйтеся до них і радо ставайте до бесіди, якщо вони цього хочуть. І несподівано прийде вам розраяння, означиться рішення.
І БУДЕШ — ЯК СКЛО
Якщо довго шліфувати шматок скла, то вийде окуляр, через який збільшено побачиш світ. Так і себе треба шліфувати — водою (купання), повітрям, сонцем. І зсередини теж: споживати те, що зросло на воді, на повітрі, на сонці. І будеш чистим і твердим, як скло. І промені з неба, переломившись через тебе, осяють і нагріють інших.
ДОРОГА І ПУТЬ
Мене питають: чому ви не схиляєте молодих бути щирими українцями, любити рідну мову, шанувати свої традиції, відвідувати церковні церемонії?
Відповідаю: я схиляю їх до того, щоб були щирими людьми, берегли чистоту слова, шанували людяність і не звертали з дороги до Бога. Бо як бути тому, хто в подорожі, в лікарні, в тюрмі? Коли немає нічого рідного, ні до кого обізватися і церковні куполи далеко? (І я так жив, і не один рік).
А коли людина запопаде більшого, то менше її саме собою діткнеться. Очі ведуть ноги. Голова вказує очам дорогу. А серце показує Путь. Хто це матиме, той вибере сам, яким йому бути і як чинити.
ТРИ КАМЕНІ ЗЕМНОГО ЖИТТЯ
Молитви мої короткі. І зазвичай подячні. Але, буває, я щось і прошу собі. Зокрема, прошу потрібності. Щоб я був потрібний іншим, щоб був потрібний Господу і був потрібний собі. Це три камені, на яких постає моє земне буття.
Не порушуй чистоти роду. Бо з роду все починається — родина, народ, родова мова і родова сила. Ти несеш, як краплина, цю ріку далі. І не порушуй її чистоти й глибини. Тоді в минулому твоєму буде радість і в майбутньому матимеш надію.
У тебе в житті немає високої мети? То й не біда. Не всі кораблі пливуть до Америки. Є човни, з яких ловлять для людей рибу. І є човники, що перевозять людей на переправі. І вони в не меншій пошані.
Пливіть життям і тримайтесь берегів. І знайте, куди пливете. Коли це знаєте, можна покластися на течію. Тоді течія тихою водою принесе вас туди.
Хочеш бути здоровим? Хочеш! Тоді ти вже одужуєш.
Яким би я хотів бути? Мені дуже подобаються слова одного мудреця: пан своєї волі, друг своєї долі, слуга своєї совісті.
Не воюй силою. Будь-яка сила викликає опір. Якби хтось із нас не поступався, рід людський давно згинув би. Коли ми не відповідаємо злом на зло, тоді зло захлинається і припиняється. Якщо відповідаємо, то отримуємо наступний удар зла, і так без кінця.
Не похваляйся своїм хистом і не жертвуй усім заради свого ремесла. Бо народжені ми не для ремесла. Воно дано в поміч нашим душам, які зліпив великий Ремісник. І втішився. То й ми більше тішмося тим, що душа наша творить, а не руки й мозок.
Не суди. Бо немає справедливого суду. Не просівай добро і зло. Бо людина зла хвилину, а добра — день. І навпаки. Життя часто псує людську вдачу, але не псує людину. А наше недосконале око бачить її злою, недоброю. І навпаки.
Немає вірної оцінки. Немає справедливого суду. Непомильне тільки милосердя.
Якось молоді родичі сором’язливо запитали мене, де б я бажав мати могилу і яку. А я відмахнувся від бесіди про це. І потім пожалкував. Це дуже природне запитання, і я мав би за нього бути вдячний їм. Відтак я написав кілька рядків, що можуть правити за мій короткий заповіт.
«Поховайте мене там, де і всіх ховають. Я намагався бути таким, як усі. Камінь на могилі не обтяжить мене, бо я і сам був камінцем, що котився по цій землі, аби не порости мохом.
Звичайно, добре б не щербити камінь різними написами. Та коли вже хочете віддати шану звичаєві, то вибийте на тому камені слова від мене: «Дякую тобі, Боже, що я жив на цьому світі».
Хочете довго жити: треба більше їсти ягід, горіхів, квасолі й бобів. А яблука, цибуля, капуста, буряк і часник повинні бути завжди на вашому столі. І не слід боятися м’яса, якщо худоба зросла на зеленій траві. І яєць — якщо курка з сільського двору.
І знову: пити чи не пити спиртне? Ось вам моя відповідь: якщо ви не впевнені в собі, якщо сумніваєтесь, то не пийте.
СТАН ЛЮБОВІ
Не маючи доброї води, люди чинять грубу помилку: п’ють багато чаю, компотів, соків і, що найгірше — солодких газованих вод. Рідина і жива вода — це різні речі. Як зерно і полова, хоч наїстися можна і тим, і другим. Якщо немає джерельної води (а її при бажанні можна знайти бодай для пиття), то водопровідну воду пийте хоча б відстояну, чи фільтровану, чи заморожену... Можна заощаджувати на їжі, але на воді заощаджувати я не раджу.
Повірте, жоден з мудреців не знає чогось більшого, ніж знає кожен з вас. Просто вони прислухалися до своєї душі і йшли їй назустріч. Вірте своєму серцю — і врятуєтесь. Шукайте в стільниках свого мозку — і знайдете.
Я нікого не примушую молитися силоміць. Це вибір кожного. Але я кожного закликаю: живіть у любові. Стан любові — найкраща молитва. Той, хто перебуває в стані любові, не знає страху.
Всі хочуть жити довго. Але при цьому ніхто не хоче старіти. Хоча ми тільки те й робимо, що старіємо. Але не хочемо цьому вчитися. А між тим життя — це великий перехід з нічого в щось. Це — довге прощання.
Матеріальне і духовне одною пуповиною пов’язані. З праці, успіху постає матерія, достаток. І найчастіше саме завдяки цьому матеріальному вдається зробити щось для душі. Бо голодний перше думає про їжу, аніж про Бога.
Дивлюся на декотрих людей і думаю: гостина — друге їхнє ім’я. Ми — нація, що дуже любить пригощатися. Останнє віддадуть, щоб стіл угинався під стравами й пляшками. А потім сидять за столом по півдня. Що тут удієш?! Якщо ви переїли, не поспішайте з ліками швидкої дії. Довіряйте власним печінці й ниркам. І вони не підведуть. Найперше — випийте щонайменше півлітра води. Погуляйте годину, бажано там, де є дерева. Потім ще випийте води. Відтак їжте просту домашню їжу.
Де б ти не був, залишай сліди. Сліди рук, розуму і душі. Де б ти не був, там ти потрібен.
100 відсотків мого часу належить мені. І ніхто, якщо я того не хочу, не відбере і не вкраде його — ні телевізор, ні горілка, ні пусті теревені. Це те, що справді моє.
Люблю спостерігати за тваринами. Хоча б за своїм псом. Що він найбільше любить? Кістку? Ні. Кашу? Ні. Найбільше він радіє прогулянкам зі мною в ліс чи в поле. Тішиться на волі, як дитина. І більше за їжу йому важить моя увага до нього, моє добре слово, лагідність. Дивлюся на собаку й думаю: є чому повчитися в нього.
Кров людська — не водиця. Але розбавляти її водицею, розріджувати треба. Чим легшою буде кров — тим жвавішою. І ви такими будете.
Нехай робота ніколи не буде для вас тягарем. Працюємо ми для того, щоб відпочивати. А відпочиваємо для того, щоб працювати.
ПОДИВИСЯ В ДЗЕРКАЛО
Хто винен, що ти не мудріший і не добріший? Хто винен, що ти не багатший? Хто винен, що ти не такий щасливий? Подивися в дзеркало.
Коли мій дід побачив, що я випльовую шкірку й кісточки з винограду, вхопив мене за вухо і сердито сказав: «Я не дозволю плювати на мою працю!» Я це запам’ятав на все життя. Хоча тоді й не здогадувався, що найсмачніша частина винограду – м’яке солодке сусло містить у 10 разів менше корисних речовин, ніж кісточки. Саме в кісточці — вся сила виноградини. Воно й не дивно, адже з неї прокльовується паросток і розростається могутня лоза. Смакуйте виноград, це дуже корисно для серця, легень, кров’яного тиску, а судини будуть такими ж гнучкими й міцними, як лоза.
З роками всихає і дряхліє не тільки тіло, серце, але й легені. Дуже важливо їх освіжати й провітрювати. Найкраще для цього годяться жваві прогулянки біля річки. А найкраще — плавання. Я завжди поселявся близько до водойм, щоб плавати. Якщо не знаходите часу на плавання чи прогулянки, то хоча б робіть протягом дня 100 присідань. Побачите, якими легкими стануть ноги, як легко дихатиметься.
Якщо треба робити вибір, не бійся — роби. Навіть якщо дуже складний вибір. Знай, що вибір ніколи не буває абсолютно вірним. Але вибирати належить. І це буде твій вибір, яким би він не був. І в цьому теж твоя сила.
Поки йдеш, ти в дорозі. Навіть тоді, коли достеменно не знаєш, куди йдеш. Але йди. Це твоя дорога. Дорожи дорогою. Бо тільки вона може вивести на Путь.
Коли не знаєш, куди йти і навіщо, встань, простягни вперед руку — і йди. Тепер ти бачиш, куди йти. Ти знову в дорозі. І це головне — бути в дорозі.
Коли не знаєш, що робити, встань і йди. Це вже робота. Між людей, між дерев, між думок знайдеш своє призначення, свою потребу.
Все, що хочеш зробити головного, посутнього, роби до 50-ти років. А далі нехай життя і праця твої будуть легкими. Нехай напрацьоване досі працює на тебе. А ти помірно займайся тим, що знаєш і любиш. Ти заслужив це.
Не треба боятися воєн і криз. Це суспільні хвороби. Але — хвороби очищення. І в цей період народжується більше сильних і розумних дітей.
Не відкладай на «колись», на «коли-небудь». Домагайся того, чого хочеш, вже. А якщо домігся, користуйся ним уже. Не відмовляйся від заслужених благ. Бо прийде час і побачиш, що все краще вже було і більше не буде.
Коли не знаєш, як молитися, — просто дякуй: «Господи, дякую Тобі за те, що Ти зі мною. Господи, дякую Тобі за те, що я з Тобою». Дякуйте не тільки за те, що вам дається, але й за те, що відбирається. Там краще знають, що і скільки вам потрібно.
— Діду, ви не старієте, — кажуть мені якось.
— Мені ніколи старіти, — відповідаю.
— Та хіба старості можна уникнути?
— Я завжди в дорозі і вона не встигає за мною, — віджартовуюсь.
— А смерть? Від неї ж не відкупишся. Що на це скажете, діду?
— Свого часу я з нею домовився: «Я не лізу в твої справи, а ти не пхайся в мої». От і живу...
ГРОШІ
Як ти до них, так і вони до тебе. Бо гроші ведуть тебе, а не ти їх. Їх тобі дається стільки, скільки тобі треба. Якщо ти зрілий, то це зрозумієш. Якщо ні, то й у великому багатстві будеш бідним.
Грошам знайте лік. І місце. Гроші складайте лицем догори — до вашого лиця. Від більших папірців до менших, які мають лежати згори. І не «давіть» гроші. Ви своє робіть, а гроші нехай роблять своє. Вони, як і люди, люблять волю. І як люди, кого полюблять, того будуть триматися.
УСМІХАЙТЕСЬ
Усміхайтесь. Якщо придивитись — світ весь час усміхається до нас. Якщо ви цього не помічаєте — ви не усміхаєтесь світові. Усміхайтесь! Якщо не обличчям, то серцем.

Коли ми народжуємось, то плачемо, а всі сміються. Коли помираємо, інші плачуть. Отже, нам залишається сміятися.
ТВОЯ ЦІЛІСТЬ
Проси триєдиної цілості — тіла, духу і серця. І живи в ній твердо і радо. Не ламай себе і не подвоюй. Ні в праці, ні в бажанні, ні в помислі. Бо ти не гадина — і розсічені кусні тіла й душі не відживуть.
Проси собі цілості. А отже, — будь у єдності з собою. Будь одним, а не різним. Будь одному вірним. Будь з одними до кінця, а не з різними — коротко.
Будь з одною, бо в ній є все те, що і в інших, і тільки — для тебе.
В цьому твоя цілість. Твоя цілісність. Зернина, що впала на землю, повітря не шукає.
КРАСИВЕ І КОРИСНЕ
Все тобі можна. Але не все потрібно. Все тобі дозволяється, але не все корисне. Вибирай не те, що хочеться, а те, що потрібно. Я не закликаю тебе вибирати лише корисне. Таке життя буде пісним. Я, приміром, з корисного і красивого частіше вибираю красиве. Серце бере гору над розсудом.
Перше слово вранці — Господу!
ВИРІВНЮЙ ДУШУ
Безнастанно вирівнюй свою душу. Внутрішнім спокоєм вирівнюй, гарним настроєм, добрим помислом, порядністю стосунків, гідними справами і, звичайно, молитвою чи духовними роздумами.
Душа людська крихка. І взагалі людина дуже крихка. Це слід завжди пам’ятати, коли одне чекаєш від людей, а дістаєш інше. Коли хочеться їх судити; коли не бачиш від них удячності; коли сам себе не розумієш, боїшся своєї слабкості. Але такі ми є в Господа. І такими він приймає нас.
НАВЧИСЯ ОБМЕЖЕННЮ
Не відмовляй по можливості іншим, але відмовляй собі. Бо все життя — це відмова від чогось. Аж до останньої відмови під цим небом — від усього. Навчися обмеженню і побачиш, скільки непотрібного і обтяжливого відпаде. І обновишся. Бо порожнє новим наповнюється.
Коли під гнітом тягарів не знаєш, що скинути з себе, перше, що скинь, — гордощі. Все інше поступово само впаде. І не буде що втрачати.
НЕ ШУКАЙ СЛАВИ
Не шукай слави — і вбережешся. Бо прославляючи себе, втрачаєш себе. Якщо втратив славу — не сумуй. Доля оберігатиме тебе ліпше, ніж раніше.
Я не прославляю нікого з людей. Зате не стомлююся прославляти яблуко, огірок, ягоду, хліб, росу, криницю, сонце, яке завжди зі мною. Пташину, що співає чомусь для мене. Пса, який відданий мені святою вірністю.
СЛУХАЙ ЛЮДЕЙ
Слухай людей — і все, що треба, почуєш. А якщо сам чогось не можеш зрозуміти, розкажи це іншому, другому, третьому — і побачиш, що розуміння прийде. Добрий слухач допоможе підняти його зі споду твого серця.
Завжди знайдеться чим поділитися з кимось. А якщо немає нічого, то залишається гарне слово.
МИ — ПІЩИНКИ РІКИ ЧАСУ
День нинішній цінуй більше, ніж завтрашній. І так щодня. Бо тільки те твоє, що дістав ти сьогодні, в оцю мить.
Рости, піднімайся з кожним днем. Піднімайся, як сік по дереву.
Чим більше праці ти ущільнюєш у своєму житті, чим більше роботи, зусилля і пізнання, тим воно довше — життя. Не марнуй часу, втискай у нього корисний і радісний труд.
Воду пий зі скляного, а краще з глиняного посуду. Перед тим, як випити, потримай горнятко двома руками, щоб вода «впізнала» тебе і дала тобі твоє.
Потерпаєш від високого тиску! Не гріши! Не бреши! Не заздри! Не зраджуй!
Для тривкого чоловічого здоров’я раджу спати одному в ліжку і бажано одному в кімнаті. І не в тісній білизні.
Бджолина матка навіть з вулика вилетіти не може, коли наїдається вдосталь. Щоб вивести рій, бджоли починають її мало годувати. Вона скидає вагу і стає на крила.
В розквіт своєї імперії римляни їли один раз на день, вино розбавляли водою. А в пору її занепаду — чотири рази і вино пили замість води.
Не пускай пусто за вітром своє тепло. Велика ватра швидко горить і обпікає. А мала і в попелі жар береже.
Ніколи не думай, що сієш у пустий чи неродючий ґрунт, що твій плід не зійде, затопчеться. А якщо і вродить, то скористаються ним інші, а не ти. Просто сій, бо так належиться тобі, котрий ходить по цій землі. Бо й ти — насінина, кинута з Неба.
Навчися споглядати мудрий спокій природи — і сам будеш спокійним і мудрим.
Неважливе забувай, витісняй його з пам’яті важливим.
Не струджуй себе. Всієї роботи й так не переробиш, а сили надірвеш. Працюй до першого поту і спочивай. Добре, коли робиться з охотою. Якщо робота не йде, знайди інше заняття.
Потім повернешся до роботи. Бо навіть інструмент, буває, кориться роботі. А що вже казати про людину.
Говори завжди правду і пам’ять твоя буде не втомливою, свіжою.
Житейські турботи виснажують. Турботи духовні наснажують.
Все, що прекрасне довкола тебе, — твій насущний хліб душі.
Зустрів людину — порадуй її. Бодай теплим поглядом. І сам зігрієшся.
Якщо очі і вуха в тебе відкриті вдень, то вночі, уві сні, можеш щось важливе побачити й почути. Але спи безтурботно, глибоко, солодко.
Нічого не слід страшитися, крім страху. А отже, й боятися нічого не треба, бо лякає нас більше сам страх, а не те, від чого він виникає.
Пам’ятайте: щодня — не менше, ніж півгодини фізичної праці чи інших тілесних зусиль.
Це наш відкуп за подарований день. Добре, коли ця праця чи вправи — на землі. Земля це зацінить. Земля тримає тих, котрі її тримаються.
Будь м’яким, щоб не зломитись. Будь твердим, щоб не зігнутись.
Дуже добре для очей дивитися на вранішнє сонце.
Хочеш довго жити — частіше дивися на зелену траву, на ріку, на гарних жінок. Не відмовляйся від жінки ні в якому віці. І це подовжить твій вік і сповнить його теплом.
Не треба нікого скидати з гори. Сам піднімайся в гору, якщо хочеш там бути. А скидати інших не треба. Ті, що на гору раз зійшли, нехай там залишаються, якщо можуть і хочуть. Високі місця ще більше вивищать достойного і покажуть нікчемність нікчемного.
Ким ти є зараз і що ти робиш зараз — лише це має сенс. А не те, ким ти був і що ти робив колись.
Якщо не можеш сотворити благо, то хоча б відійди від зла. Це перший крок до блага.
Не варто говорити про щось серйозне більше півгодини. Бо тебе не слухатимуть. Багато говорячи, скажеш багато дурниць.
Уникай брехні, але й правду не всю кажи — щоб не поранити, не образити когось.
Коли мене довго немає вдома і я вертаюся, то бачу, як мої кущі радо тремтять листям. Бо я з ними розмовляю.
Ми нічого не даємо цьому світові. І нічого не забираємо в нього. Це світ усе нам дає і все забирає. Ми — як піщинки ріки часу. Золоті піщинки.
Якщо вам сподобалася книга Мирослава Дочинця «Многії літа. Благії літа», ви можете замовити її за тел.: (03131) 2-20-02 в м. Мукачеві або моб. 050-671-37-17.
Є також переклад російською мовою.
Дочинець Мирослав Іванович, вул. Луки Дем’яна, 5, м. Мукачево, 89608 е-mail:mido.mukachevo@rambler.ru)
Категорія: Головні істини | Додав: sasha (04.03.2013)
Переглядів: 1854 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]