У грудні 2010 року ми відзначили 90-річчя від дня народження Миколи Даниловича Руденка – одного з „останніх могікан” української літератури ХХ століття, правозахисника і просвітителя. Пам’ять видатного діяча вшанують на державному рівні завдяки ініціативі Президента Віктора Ющенка. Він народився 19 грудня 1920 року в селі Юрівці на Луганщині в сім'ї шахтаря. Ще навчаючись у школі, друкував свої поетичні спроби в обласній і республіканській газетах. У 1939 році поступив на філологічний факультет Київського університету, але восени того ж року був призваний до армії. Брав участь в обороні блокадного Ленінграда, був тяжко поранений. Миколу Руденка нагородили орденами Червоної зірки, Великої Вітчизняної війни І ступеня, 6 бойовими медалями. Після демобілізації в 1946 році він працював у видавництві „Радянський письменник”, відповідальним редактором журналу „Дніпро”. Детальніше...
Конотопська битва 8 липня (28 червня за старим стилем) 1659 р. – центральний епізод військово-політичного протистояння уряду гетьмана України Івана Виговського та адміністрації московського царя Олексія Михайловича, що з осені 1658 р. переросло в повномасштабну україно-російську війну. Політичні передумови збройного конфлікту поміж Українським Гетьманатом та Російською державою, яких з часу проведення Переяславської ради 1654 р. об'єднували союзницькі взаємини, слід шукати у намаганні російської сторони обмежити суверенітет України шляхом посилення контролю за гетьманською державою, зменшення повноважень гетьманського уряду на користь царської влади. Тиск російського керівництва на гетьманську владу мав місце ще за життя Б. Хмельницького та знайшов своє логічне вираження у сепаратному Віленському перемир'ї 1656 р., укладеному між Російською державою та Річчю Посполитою. Детальніше...
29 січня 1918 року 300 юнаків, студентів та курсантів офіцерської школи вступили в бій із більшовицькими загарбниками, що рвалися до Києва. Уперше після Полтавської трагедії 1709 року українці обстоювали власне право бути вільними. Не випрошували для себе свободи в поневолювачів, а здобували її в безкомпромісній боротьбі. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі. Президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення подвигу Героїв Крут. Детальніше...
Видатному композиторові, автору легендарних «Червоної рути», «Водограю», «Двох перстенів» Володимирові Івасюку 4 березня виповнилося б 60 років. Президент Віктор Ющенко посмертно присвоїв Володимирові Івасюку звання Герой України. „Коли ми говоримо про Івасюка – ми говоримо не тільки про українську пісню. Через пісню він проявив для багатьох мільйонів забуту, втрачену національну свідомість”, - наголосив Віктор Ющенко. Також Президент підписав указ про вшанування пам’яті композитора. Детальніше...
Павло Леонтійович Полуботок народився в заможній козацько-старшинській родині, ймовірно в Чернігові, близько 1660 року. Коріння його родоводу губиться в сивій давнині. Як зазначив М. Василенко: «Оцінюючи роль і значення Полуботка в історії України, центр ваги треба класти... на той хід і розвій історичних подій і відносин, який врешті затягнув до себе і Полуботка і справі його надав ширшого значення, ніж його особисті домагання і класові інтереси». Справді, діяльність П. Полуботка припала на переломну добу української історії. Після військово-політичного виступу І. Мазепи Петро І взяв курс на поступову ліквідацію політичної автономії Гетьманщини. В Україні були розквартировані регулярні частини російської армії. Побори важким тягарем лягли на плечі місцевого населення, завдали відчутного удару по фінансах Гетьманщини. Коло замикалося, зашморг затягувався дедалі дужче...Детальніше...
Довгий час виникало питання: яке місце Київська Русь займає в історії східних слов’ян? Кажуть, сусідні народи - майже брати. Ми маємо спільне коріння, спільне минуле, зростали в одній колисці. Та чи було все це щирим? Хто на кого впливав, чия культура багатша, - на ці питання ніхто не хоче відповідати прямо. А чи має значення, хто перший? На мою думку, важливо, щоб ми, українці, поважали той скарб, що дістався нам від попередників. Сьогодні ми байдужі до власної історії і вже не помічаємо, як деякі факти просто перекручуються іншими на їхню ж користь. Так ні в якому разі не повинно бути. Її спадок має дуже велике значення для світової культури і не відомо, кому він повинен дістатися у повній мірі. У другій половині XIX століття Київську Русь почали вважати державою російського народу. Але це не може бути реальністю і протилежне доводять багато вчених. Детальніше...
Богдан Хмельницький - гетьман, ім’я якого ще надовго залишиться у пам’яті українців. Найвищим його бажанням була власна незалежна держава. Та чи можливим це було, мавши спільні кордони з тим, хто так жадав отримати українські землі? «Доброзичливі» сусіди не могли допустити, щоб Гетьманщина стала серйозним військовим противником. От довелося боротися відразу з кількома ворогами.
Серед істориків ніколи не було єдності в оцінці діяльності й особи Б. Хмельницького. Детальніше...
Мазепини речуть громи Над Україною, яка В блакитно-золотих сутанах Стоїть за правду на майданах Звитяжно, як було в віках. А хлопі в обобіч Дніпра Кують мечі несамовито, І кінь у стайні б’є копитом: - Пора, мазепинці, пора! О. Хало «Золота підкова України»
Кожен народ, кожна нація має своїх героїв – будівничих держави і визначає їх самостійно в незалежності від того чи визнають їх такими сусідні країни. Адже зігравши позитивну роль у формуванні власної нації, її культури чи господарства, політичний діяч ставив за мету проголошення державної самостійності країни, чим завдавав проблем тим, хто силою господарював на його землях. Історія завжди носила національний характер, а те, що добре для однієї нації, не завжди добре для іншої. Детальніше...
Полтавщина дала Україні величезну кількість видатних діячів культури, мистецтва, літератури й науки. Ця благодатна земля дала Україні і велику кількість діячів, які служили своєму народові у священному сані. Одним з таких, на жаль, тривалий час заборонених радянським тоталітарним режимом, але не забутих полтавцями синів нашого благословенного Богом краю, є Святійший Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник). Патріарх Мстислав є феноменальною постаттю в історії України і одним з найвизначніших ієрархів Української Православної Церкви. Народився Патріарх Мстислав (у миру Степан Іванович Скрипник) 110 років тому, 10 квітня 1898 року, в православній глибоковіруючій родині козака Полтавського козацького полку Івана Скрипника та Маріанни Петлюри (рідної сестри Голови Директорії Української Народної Республіки, Головного отамана військ УНР Симона Петлюри). Батьки з раннього дитинства прищепили своїм дітям любов до Церкви та рідного народу. Детальніше...
Степанові Бандері, найвидатнішому українцеві всіх часів, 1 січня 2009-го виповнилося б 100 років. За результатами торішнього конкурсу «Великі українці» на телеканалі «Інтер» Бандера став третім після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова. Але Амосов, попри свою геніальність, не був українцем. А за часів Ярослава Мудрого ще не сформувалась українська нація. Тож найвизначнішим її представником став саме Степан Бандера. Його вважали вкрай небезпечним три окупаційні режими: польський, нацистський і радянський. Його діяльність – один з наріжних каменів в утвердженні суверенітету України. Роком Степана Бандери оголосили 2009 рік Верховна Рада і Український інститут національної пам’яті – державна структура зі статусом міністерства, створена указом Президента Віктора Ющенка. Детальніше...
У грудні 2010 року ми відзначили 90-річчя від дня народження Миколи Даниловича Руденка – одного з „останніх могікан” української літератури ХХ століття, правозахисника і просвітителя. Пам’ять видатного діяча вшанують на державному рівні завдяки ініціативі Президента Віктора Ющенка. 
Конотопська битва 8 липня (28 червня за старим стилем) 1659 р. – центральний епізод військово-політичного протистояння уряду гетьмана України Івана Виговського та адміністрації московського царя Олексія Михайловича, що з осені 1658 р. переросло в повномасштабну україно-російську війну. 
29 січня 1918 року 300 юнаків, студентів та курсантів офіцерської школи вступили в бій із більшовицькими загарбниками, що рвалися до Києва
Видатному композиторові, автору легендарних «Червоної рути», «Водограю», «Двох перстенів» Володимирові Івасюку 4 березня виповнилося б 60 років. Президент Віктор Ющенко посмертно присвоїв Володимирові Івасюку звання Герой України. „Коли ми говоримо про Івасюка – ми говоримо не тільки про українську пісню. Через пісню він проявив для багатьох мільйонів забуту, втрачену національну свідомість”, - наголосив Віктор Ющенко. Також Президент підписав указ про вшанування пам’яті композитора. 
Довгий час виникало питання: яке місце Київська Русь займає в історії східних слов’ян? Кажуть, сусідні народи - майже брати. Ми маємо спільне коріння, спільне минуле, зростали в одній колисці. Та чи було все це щирим? Хто на кого впливав, чия культура багатша, - на ці питання ніхто не хоче відповідати прямо. А чи має значення, хто перший? На мою думку, важливо, щоб ми, українці, поважали той скарб, що дістався нам від попередників. Сьогодні ми байдужі до власної історії і вже не помічаємо, як деякі факти просто перекручуються іншими на їхню ж користь. Так ні в якому разі не повинно бути. 
Богдан Хмельницький - гетьман, ім’я якого ще надовго залишиться у пам’яті українців. 
Мазепини речуть громи 
Степанові Бандері, найвидатнішому українцеві всіх часів, 1 січня 2009-го виповнилося б 100 років. За результатами торішнього конкурсу «Великі українці» на телеканалі «Інтер» Бандера став третім після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова. Але Амосов, попри свою геніальність, не був українцем. А за часів Ярослава Мудрого ще не сформувалась українська нація. Тож найвизначнішим її представником став саме Степан Бандера. Його вважали вкрай небезпечним три окупаційні режими: польський, нацистський і радянський. Його діяльність – один з наріжних каменів в утвердженні суверенітету України. Роком Степана Бандери оголосили 2009 рік Верховна Рада і Український інститут національної пам’яті – державна структура зі статусом міністерства, створена указом Президента Віктора Ющенка. 